З якими труднощами стикаються українки в ЄС?

Майже 95% українських біженців, які виїхали в ЄС, рятуючись від війни, — жінки та діти. Пошук житла, роботи, шкіл та дитячих садків для дітей, мовний бар’єр, постійний психологічний пресинг і стрес — це ті виклики, які щодня доводиться долати більшості українок, що опинилися за кордоном. Про це повідомила представниця варшавського відділення неурядової організації «Національний демократичний інститут» Дарина Онишко під час онлайн-дискусії «Як захистити українських жінок у ЄС?». Вона пройшла з ініціативи аналітичної платформи Visegrad Insight.

Приблизно 60% українок, які виїхали в ЄС, — жительки міст, оскільки переважно міста найбільше потерпають від бомбардувань та артилерійських атак російської армії, каже Дарина Онишко.

«Це жінки з вищою освітою, вони мотивовані і хочуть працювати, проте їм складно знайти роботу за фахом, бо їхні дипломи і спеціалізація потребують підтвердження в ЄС. Щоб розв’язати цю проблему, необхідно ухвалювати рішення на високому рівні», — вважає експертка.

Щоб ефективно розв’язувати проблеми, з якими стикаються українські жінки за кордоном, з ними треба говорити і дати їм змогу розповісти про їхні потреби, що змінюються, вважає колишня речниця Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів ЄС (FRONTEX) Ева Монкур. Вона теж узяла участь у дискусії. На її думку, найбільша проблема нині — відкриття ринку праці ЄС для українок. Експертка переконана, що ці питання можна вирішити за допомогою програм, які є в ЄС, а не запроваджувати нові. Адже на це піде багато часу.

На окупованих територіях України російська армія використовує сексуальне насильство як зброю проти мирного населення. І серед українок, які отримали тимчасових захист у ЄС, є жертви жорстоких зґвалтувань.

«Дуже важливо, щоб ці жінки отримали доступ до належних медичних послуг, особливо у галузі репродуктивного здоров’я, а також до психологічної реабілітації», — наголошує Дарина Онишко. 

Серед  українок — жертв зґвалтувань, є ті, які завагітніли від нападників. Деякі з них виїхали в Польщу і потрапили у складну ситуацію через жорстке польське законодавство, яке фактично забороняє аборти. У Польщі можливе переривання вагітності, що настала внаслідок кримінального діяння, але для цього необхідно пройти тривалу і психологічно виснажливу процедуру та отримати згоду прокурора. На запитання, де і як у такій ситуації українські жінки можуть знайти допомогу, очільниця європейської програми польської неурядової організації «Інститут громадських справ» Малгоржата Копка-П’ятек відповіла: «Єдине рішення у цій ситуації — робити те, що роблять і польські жінки, — звертатися в організацію Abortion Without Borders». 

Цю організацію було створено 2019 року. Як ідеться на її сайті, вона «надає інформацію, підтримку та фінансування жінкам у Польщі, яким необхідний аборт». Abortion Without Borders об’єднує шість подібних ініціатив у багатьох країнах, які допомагають полькам реалізувати їхнє право на аборт.

За словами Малгоржати Копки-П’ятек, українки теж знаходять там допомогу і підтримку. «Це, на жаль, єдиний спосіб, за допомогою якого можна обійти польське законодавство», — констатувала вона.

Експертки, які взяли участь у дискусії, заявили, що найкращим способом допомогти українкам буде якомога швидше закінчити війну. «Це наша єдина спільна мета — закінчити війну на тих умовах, які сформулюють самі українці, — заявила Малгоржата Копка-П’ятек. Вона наголосила, що українці заслуговують на повагу за те, що мужньо боронять свою країну і незалежність від росіян. — Але без нашої допомоги і зброї ця боротьба буде довгою і важчою. Наш обов’язок — допомогти Україні й тиснути на інші країни, щоб вони чинили так само».

Польща належить до тих країн ЄС, які чи не найбільше допомагають Україні та українським біженцям. Чимало польських сімей прийняли тих, хто тікає від війни, у своїх домівках, інші допомагають грішми та участю у волонтерській роботі. На думку Малгоржати Копки-П’ятек, допомагати українцям повинні не лише прості люди і громадянське суспільство, а й уряди країн-членів ЄС.

«Гадаю, ми повинні тиснути на ті держави, які вважають, що війна далеко від їхніх кордонів, і тому вони приділяють цим подіям менше уваги», — зазначила експертка. Вона наголосила, що українцям варто бути більш видимими у публічному медіапросторі ЄС. Адже, наприклад, на французьких та німецьких телеканалах присутність українців недостатня.