За тебе, солдате, ми молимо Бога!

Допоки на державному рівні вирішують, звідки викроїти копійку на підтримку військовослужбовців, прості громадяни щиро діляться грішми, продуктами, житлом, добрим словом із захисниками. Як це відбувається, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».

Миколаївщина. Цивільні — десантникам

Протягом останніх двох тижнів миколаївці беруть активну участь в організації підмоги нашим військовим. Так, на блокпостах Херсонської області несуть службу бійці 79-ї Миколаївської аеромобільної бригади десантних військ Збройних сил України та інші частини з Миколаєва. Умови перебування військовослужбовців непрості. Самі вони на труднощі не скаржаться, мовляв, служба є служба. Але від їхніх рідних і друзів у ЗМІ та соціальні мережі надходить інформація про складнощі армійського буття.

Користувачі соціальних мереж, активісти громадських організацій, заклади освіти, підприємці виступили із закликом допомогти військовим і самі взялися за організацію такої роботи. Так, коледж преси та телебачення розгорнув намет в одному з мікрорайонів міста. Волонтери зібрали цукерки, печиво, чай, каву, цигарки і власним транспортом доставили все на кордон.

До благодійної акції «Підтримай Українську армію» одним з перших долучився колектив компанії «НІБУЛОН». Як розповів генеральний директор підприємства Олексій Вадатурський, до однієї з військових частин ЗСУ, дислокованих на Миколаївщині, передано автомобільні акумулятори, міні-електростанцію, моторну оливу, вогнегасники, прожектори та галогенні лампи, безперебійні блоки живлення, дріт та інше обладнання. Підприємець Марк Пузіс за власні кошти придбав для військової частини А 0224 десять одиниць маскувальної сітки.

Найактивнішу роботу з організації допомоги армії розгорнув штаб Миколаївського народного ополчення. Саме сюди звертаються люди, щоб передати військовим речі й самим записатися до його лав. Активісти штабу постійно підтримують зв’язок із військовими частинами. Як розповів співробітник штабу Ігор, воякам украй потрібні спальні мішки, військове взуття та жилети, предмети гігієни й білизна, ліхтарі, біноклі. Хоч радіють усьому, що приносять. Він також розповів про дідуся з приміського села, який привіз величезне відро меду, 18 кілограмів домашньої тушонки і пояси для спини з козячого пуху.

Розписку про передачу давати відмовився. Нині в реєстрі таких, що надали допомогу, — 400 осіб, стільки само й анонімних благодійників.

До речі, до лав Народного ополчення вже записалося понад півтори тисячі добровольців, серед яких і чоловіки, і жінки різного віку. Один з керівників штабу Олександр Янцен повідомив про сплеск патріотичної активності. Особливо серед молоді. Серед охочих служити багато тих, хто свого часу з якихось причин не служив і не хотів цього робити.

Завдання добровольців нині полягає в охороні громадського порядку, в координації роботи між різними силами та рухами. Військові спеціалісти здійснюють загальне управління, навчають новачків. Народне ополчення бере участь в мирних акціях, займається запобіганням провокаціям та екстремізму.

Запоріжжя. Медики виконали прохання військкома

У Запорізькій обласній клінічній лікарні негайно відгукнулися на заклик надати допомогу захисникам України і по-військовому оперативно зібрали потрібні медикаменти, вироби медичного призначення та перев’язувальні матеріали для військово-польового госпіталю, який уже розгорнули в Мелітопольському районі, і для діючої військової частини в Миколаївській області.

— Обидві посилки вже відправлено за призначенням, — каже начмед обллікарні Тетяна Євченко. — Збирали їх не навмання, а за конкретною заявкою від начмедів військових частин. Так, у Миколаївську військову частину відправлено медикаменти — близько 60 найменувань, насамперед противірусні, протизапальні, знеболювальні препарати, антибіотики на суму майже 18 тисяч гривень. А Запорізькому військово-польовому госпіталю були потрібні переважно перев’язувальні матеріали і все для забезпечення роботи в операційних.

— Нині кожен намагається допомогти армії, хто чим може, — розповіла начмед військової частини з Миколаївської області Наталія Васильчишина. — Знайшлися люди, які взяли на себе витрати з доставки медикаментів із Запоріжжя, а медики надали профільну матеріальну допомогу.

Думками щодо допомоги військовим поділився головний лікар обласної клінічної лікарні Сергій Тяглий. Він розповів, що на прохання запорізького облввійськкома Давида Моіна допомогти армії трудовий колектив лікарні відгукнувся без зволікань. За його словами, медики оперативно виконали завдання. Закупили медикаменти на благодійні кошти, зібрані колегами. Ініціативу в роботі з акумуляції цих коштів узяв на себе профспілковий комітет. Вироби медичного призначення надали із власних запасів. Кожну копійку витрачено прозоро. За цим чітко стежить нещодавно створена в лікарні комісія народного контролю.

Також колектив медиків на загальних зборах схвалив ініціативу взяти під опіку особовий склад підводного човна «Запоріжжя» ВМС України. Матросам і офіцерам запропоновано пройти в обласній лікарні комплексне обстеження, а за потреби — лікування.

— Знаємо, яке психологічне напруження доводиться витримувати нашим хлопцям у Криму, — каже голова профкому обласної лікарні Світлана Балюта. — У таких умовах у людей, як правило, виникають проблеми зі здоров’ям. Щойно у військових з’явиться можливість піти у відпустку і приїхати до нас, ми надамо кваліфіковану медичну і психологічну допомогу. Можливо, комусь із них знадобиться стаціонарне, а комусь — і санаторно-курортне лікування, — припускає Світлана Геннадіївна.

Голова профкому також повідомила, що медики обласної лікарні збирають благодійні кошти для оздоровлення українських військових родом із Запорізької області, які виконують військовий обов’язок у Криму.

Черкащина. Куплять навіть бронежилети

На Черкащині триває акція з організації громадянами допомоги в матеріально-технічному та медичного забезпеченні ЗСУ. Серед інших організацій активну участь в акції бере обласне Товариство Червоного Хреста. Активісти вже приготували для потреб війська чи цивільного населення чималий запас різних речей, потрібних у скрутний час. Зокрема новенькі ковдри, простирадла, рушники, предмети особистої гігієни. Припасли також значну кількість бинтів, одноразового посуду, тари для води тощо.

У лікарнях міст і районів області цивільне населення різного віку оволодіває навичками надання першої допомоги. Удосконалюється система цивільного захисту і оборонної роботи. За словами директора відповідного департаменту облдержадміністрації Олександра Криворучка, нині на базі обласного військкомату створюють батальйон територіальної оборони. Департамент організовує допомогу для закупівлі бронежилетів, камуфльованих костюмів, взуття, спальних мішків, портативних станцій та іншого спорядження.

Про харчування військовозобов’язаних, які перебувають на навчанні при обласному військкоматі, домовилися з облспоживспілкою, а з обласною організацією Товариства Червоного Хреста — щоб у військкоматах вранці забезпечували учасників навчальних зборів бутербродами та обідами.

ВІД РЕДАКЦІЇ

«Ви захищаєте наші сім’ї»

На сайті Міністерства оборони оприлюднено лист-звернення учнів однієї з вінницьких загальноосвітніх шкіл. Ось про що в ньому йдеться: «Дорогі солдати Української армії! Вам пишуть учні 4-Б класу школи №13 м. Вінниці. Ви нас не знаєте, але ми знаємо про вас дуже багато. Ми знаємо, що у цей складний час ви оберігаєте кордони нашої держави, бережете наш спокій, наше життя. Ви, незважаючи на складні обставини, залишилися вірними військовій Присязі та народу України. Ви захищаєте наші сім’ї, бережете сон усіх дітей України. За тебе, солдате, просять у Бога наші бабусі і матусі. Ми віримо у тебе! Нехай твоє гаряче серце, світлий розум та міцні руки вбережуть Україну».

Чи варто після цих рядків ще щось писати? Воістину народ і армія єдині. Прозаїчні на перший погляд слова. А вагомість їхню зрозуміли сповна аж тепер. Бо насправді тепер розпізнаємо кожну складову нашої армії. Із загальної маси за лічені дні ми навчилися виокремлювати конкретну людину. Це чийсь батько, брат, коханий, знайомий. Шквал дзвінків щодня приймає Крим.

Згадалися давні випадкові знайомі, у яких зупинялися на відпочинок. Захотілося їм зателефонувати, щоб почути голос і оптимістичне «Все буде добре».

Телефонні дзвінки лунають і в військових частинах із пропозиціями вивезти дітей, принаймні на канікули. (Із такою пропозицією зверталася і наша сім’я до заступника командира однієї з військових частин з Бахчисарая).

Отже, є підтримка моральна і матеріальна, сподівання на майбутнє. Проте військові хотіли б уже сьогодні, ось просто зараз знати про їхнє завтра. На жаль, це не в компетенції ні журналістів, ні пересічних громадян. Тому ми зробимо добросовісно все, що нам до снаги, і віримо, що ті, від кого залежить доля військовослужбовців і української армії загалом, зроблять належно свою справу.

Матеріали підготували Олена ІВАШКО, Наталя ЗВОРИГІНА,
Владислав КИРЕЙ, Ольга ПРОКОПЕНКО, «Урядовий кур’єр»