Заголовки в засобах масової інформації останніми місяцями дуже красномовні. «У Росії затримали колишнього одеського депутата, який вивіз з України скіфське золото»; «У Южноукраїнську Миколаївської області релігійні фанатики розбили менгір епохи бронзи»; «У Скобелевому Казанківського району на Миколаївщині чорні археологи з допомогою важкої техніки зруйнували скіфський курган».

Бажання легкої здобичі не зупиняє грабіжників ні перед чим. Вони готові руйнувати і трощити все, що знайшли за допомогою металошукачів, інших технічних пристроїв і навіть із застосуванням бульдозерів і екскаваторів.

Археологи вже давно не називають цих людей і тих, хто за ними стоїть, чорними археологами. Вони їх вважають грабіжниками, викрадачами і злочинцями. На жаль, за протиправні дії вони не завжди несуть кримінальну відповідальність. Місцева влада повинна забезпечити охорону історичних об’єктів, а правоохоронні органи — вчасно реагувати на злочинні дії шукачів скарбів. І не справа археологів ловити за руку крадіїв і доводити їхню провину.

Скіфський курган очікує на консервацію

«Урядовий кур’єр» торік наприкінці листопада повідомляв про те, що сталося поблизу села Скобелеве Казанківського району. Тоді громадський активіст учасник АТО Ілля Зелинський розмістив у соціальних мережах відео. У ньому невідомі розкопують царський скіфський курган, якому понад 2,5 тисячі років. Курган «Юрицина могила» добре відомий українським та закордонним науковцям, його було взято на облік як пам’ятку археології десятки років тому. Грабунок відбувався посеред білого дня. Чорні археологи використовували важку техніку, металошукачі та пристрої для сканування ґрунту, що зафіксовано на відео.

Тоді миколаївський археолог науковий співробітник Інституту археології НАН України, старший викладач Миколаївського національного університету ім. В. Сухомлинського Олександр Смирнов розповів в інтерв’ю нашій газеті, що такого нахабства у грабіжників не зустрічав ніколи.

«Ми з колегами, колишніми бійцями АТО й активними громадянами відразу ж виїхали на місце і переконалися, що кар’єрний екскаватор та бульдозер протягом кількох днів знищують курган, який належить до висунської групи царських скіфських поховань, — розповів науковець. — Зафіксували, що викопали величезний котлован дев’ять метрів завглибшки й діаметром зі стадіон. Склали акт про обстеження пам’ятки, в якому задокументували навмисне руйнування царського кургану й типові пошкодження археологічного ландшафту».

За словами Олександра Смирнова, немає сумнівів, що це зухвалі грабіжницькі роботи з виявлення унікальних артефактів з допомогою важкої техніки. Вірогідно, злочинці мали намір розшукати другу золоту пектораль, яку знайшов 1971 року у схожому кургані видатний вчений Борис Мозолевський і яка стала археологічною візитівкою України. Відтепер справу розслідують поліцейські. А науковців дивує, що такі масштабні роботи не помітили ні правоохоронці, ні представники місцевої влади.

Проте це спричинило неабиякий резонанс серед українських науковців та міжнародної спільноти.

«На Миколаївщині грабіжники, які розрили скіфський курган, завдали удару науковій репутації держави. Це удар міжнародного рівня, — зазначає доктор історичних наук Андрій Красножон. — Скіфське золото, трипільські та скіфські пам’ятки — те, що виводить українську археологію на світовий рівень. Грабіжники розрили царський курган у надії знайти артефакти вартістю мільйони доларів посеред відкритого степу, на очах у всіх. Такого в історії нашої країни, мабуть, ще не було».

Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України», приголомшена цинічним руйнуванням кургану, надіслала листа Президентові України, міністрові внутрішніх справ, Генеральному прокуророві й міністрові культури та інформаційної політики із проханням негайно втрутитися в ситуацію.

Таємниці царського поховання

Днями миколаївські археологи заявили, що загальна сума збитків державі від грабіжницьких дій на кургані становить понад 150 мільйонів гривень. І це без підрахунку збитків, завданих ґрунтам, навколишньому середовищу й архітектурним об’єктам. Адже курган, крім того, що має археологічну цінність, — монументальна архітектурна споруда.

Співробітниця управління культури Миколаївської облдержадміністрації Ольга Скарлат уточнила, що дослідження можуть провести за рахунок коштів обласного та державного бюджетів або за спонсорські кошти.

Представники обласної влади звернулися із проханням про надання коштів до народних депутатів від Миколаївської області. Однак жодних відповідей від обранців не отримано. Проте роботи з консервації об’єкта розпочнуться лише після того, як влада отримає офіційну заяву про припинення слідчих дій управління Національної поліції в Миколаївській області. Тож курган «Юрицина могила» поки що не законсервували. На ці роботи в бюджеті області на 2021 рік передбачено 600 тисяч гривень.

На сьогодні на Миколаївщині понад 200 скіфських курганів. З них лише 10% — поховання скіфської знаті. Сплюндрований у Казанківському районі курган стали вивчати першим. Олександр Смирнов уже презентував антропологічні матеріали з цього об’єкта. Він повідомив, що силами науковців та громадських активістів припинено грабування археологічної пам’ятки. Нині на об’єкті працює охорона, а дослідники чекають на гроші для повного наукового дослідження поховального комплексу. Науковець заявив, що на подальші археологічні дослідження необхідно понад 21 мільйон гривень, але в бюджеті області таких грошей немає.

Поділився вчений і цікавими знахідками з кургану, які свідчать про унікальність пам’ятки. За його словами, там виявили останки юної дівчини. Фрагменти деяких її кісток пошкодив бульдозер, вони впали в курган.

«Знаємо з письмових джерел і за деякими аналогіями, що юних дівчат ховали із царем, відправляючи їх разом з повелителем у потойбічний світ. Її готували до такого поховання. У знахідки добре збереглися кістки, які ми ідентифікували», — підкреслив він.

Крім антропологічного матеріалу, курган цікавий іншими знахідками. Наприклад, знайдено незвичне люстерко. Таких дзеркал виявлено лише сім у скіфських курганах на території Північного Причорномор’я. На люстерку з одного боку залишилася частина тканини, в яку його було загорнуто. Тривають дослідження тканини, але вірогідно, що це шовк або батист.

Олександр Смирнов зазначив, що навіть така маленька знахідка дає змогу стверджувати: Миколаївщина в IV столітті до нової ери входила в систему шовкового шляху. Найімовірніше, тканина потрапила до скіфів із Китаю.

Збереглися у похованні фрагменти дерев’яної ручки дзеркальця і заклепки. Цей експонат стане першим у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї. Знахідка вже побувала в реставраторів.

Археологи виявили в кургані й намистинки, якими було оздоблено сукню похованої дівчини.

«У разі наукового дослідження кургану можемо знайти й інші прикраси, залишені у похованні», — розповів науковець. Ні за часів СРСР, ні за часів незалежної України досліджень курганів такого розмаху не проводили. Науковці сподіваються знайти другу золоту пектораль. Розкопки кургану можуть стати для Миколаївщини шансом увійти в археологічну історію світу.

Південь з багатим минулим

Грабіжники археологічних па­м’яток — окрема категорія людей у кримінальному світі. Так вважає Олександр Смирнов. Хтось руйнує об’єкти історичної спадщини, інші фінансують ці роботи, хтось спеціалізується на вивезенні й збуті артефактів за кордон. Хтось ввозить предмети старовини, аби їх нібито випадково знайшли на території відомих археологічних пам’яток, як Ольвія чи острів Березань. Навіщо? Щоб згодом надати речі певної історичної ваги, завищивши ціну на неї, й вигідно продати. Це так званий зворотний рух антикваріату.

Археолог згадує про випадок десятирічної давності. На острів Березань завезли з Туреччини залишки скульптур мармурових левів, щоб приписати їх до знахідок цього регіону й додати їм фінансової ваги.

Грабіжників цікавлять археологічні об’єкти епохи скіфів, кімерійців, коли з’явилися метали, зокрема коштовні. Цікавлять монети, кераміка періодів від античності до раннього середньовіччя, атрибути римської доби, черняхівської археологічної культури, середньовіччя аж до Османської доби. Багато поховань, отже, і потенційних знахідок, залишили на півдні сучасної України кочівники: гуни, авари, угорці.

Усього у Миколаївській області 5,5 тисячі об’єктів археології, зокрема поселення, ґрунтові могильники, кургани і курганні групи. На думку Олександра Смирнова, цю кількість можна сміливо помножити на два. На карті області знаходять нові ще не досліджені об’єкти. Тільки курганів різного часу — понад 3 тисячі. Тобто грабіжникам є чим поживитися.

Насамкінець.  Науковець вважає, що в Україні одне з найкращих законодавств у Європі, яке регулює охорону археологічних пам’яток.

«Але виконання і контроль не дотягують до загальноприйнятих норм, — зазначає Олександр Смирнов. — Наприклад, у нас не врегульовано діяльність людей із металошукачами.

Яку модель пропонує розробити владі Інститут археології? Урегулювати на законодавчому рівні використання технічних пристроїв, щоб систему було прописано жорстко, як у разі використання зброї. Звісно, слід посилити відповідальність грабіжників, адже будьякий предмет, знайдений на об’єкті археології, — надбання держави. Але довести це порушення складно.

Щоб ефективно боротися із грабіжниками на археологічних об’єктах, необхідні водночас ефективне законодавство і результативна робота право­охоронної системи та місцевої влади».

У такому разі грабіжники історичних цінностей не матимуть змоги зазіхати на історичні скарби України.