Уже традиційно театральний сезон у Тернополі закінчують новою виставою. Цього разу режисер заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила звернувся до жанру комедії й запропонував шанувальникам Мельпомени п’єсу Джуліо Скарначчі та Ренцо Тарабузі «Моя професія — синьйор з вищого світу». На сцені Тернопільського академічного драматичного театру ім. Тараса Шевченка до цього твору вперше звернулися 40 років тому.

(Зліва направо) Раймондо Чібор — актор Богдан Шаповал, Леонідо Папагатто — заслужений артист України Олександр Папуша, Ілона Чібор — акторка Наталія Черненко. Фото Ірини Папуші

Кому перешкоди не страшні

Комедію Дж. Скарначчі та Р. Тарабузі «Моя професія — синьйор з вищого світу» написали після Другої світової. В’ячеслав Жила називає цю п’єсу мудрою, актуальною нині. Під час жорстокої війни, яку принесли на українську землю рашистські варвари, режисер захотів зазирнути в післявоєння.

Уперше тернопільський глядач познайомився з її дійовими особами 40 років тому. Чи буде популярною ця вистава, побачимо. Принаймні прем’єра відбулася з аншлагом.

В’ячеслав Жила каже, що квінтесенція п’єси — думка, що якщо будемо разом, то подолаємо всі перепони. Для головного героя Леонідо Папагатто  його сім’я, помешкання — понад усе. Тож він вдається до дрібних крадіжок, буваючи на світських забавах і фуршетах. Усе вкрадене його сім’я споживає або продає. Леонідро привласнив звання полковника, в суспільстві цю брехню сприймають щиро. Це дало йому змогу втягнути багатих у вигаданий доброчинний фонд підтримки бідних сімей. Тож це інтриган, облудник, ошуканець. У підсумку до Леонідо і його родини доля буде прихильною.

Образ Леонідо Папагатто втілює заслужений артист України Олександр Папуша. Каже, що для нього ця роль складна. Олександр не має дублера. В інших ролях задіяно понад 30 акторів театру, чимало дебютів. Сценографія та костюми заслуженого художника України Григорія Лоїка.

У ролі Валерії, дружини головного персонажа, — заслужена артистка України Оксана Малінович. Її  героїня — земна жінка, яка переступить через себе, щоб було добре іншим, завжди підтримує чоловіка. «Моя Валерія дуже схожа на українських жінок, які тримають три кути в хаті, а на один з них оперся чоловік», — ділиться думками акторка.

Нині українцям не смішно і не весело, тому актори стараються принести трохи радості.

Вистава драматична, хоч за жанром комедія. Це каже сам режисер-постановник: «П’єса складна для виконавців, постановки, художника». Над виставою в Тернополі працювали майже чотири місяці. Ця  п’єса знайшла втілення на театральних сценах Києва, Рівного, Хмельницького.

Актори продають квитки на виставу

В’ячеслав Жила дає життя драматичним творам українських авторів. На тернопільській сцені завдяки йому ожили дійові особи п’єс «Слава героям!» Павла Ар’є, «Олена не прийшла додому» Олександра Володарського, «Естроген» Марини Смілянець. Він відкрив для України польського драматурга Анджея Сарамоновича, поставивши його комедію «Тестостерон».

Чи репрезентуватиме нове ім’я в наступному театральному сезоні? Відповідь за завісою.

Тернопільський академічний драмтеатр ім. Тараса Шевченка, театр ім. Александра Севрука з польського міста Ельблонг та один з португальських приватних театрів вирішили поставити «Ромео і Джульєтту» Вільяма Шекспіра. Їхній задум втілився у грант, який в Євросоюзі вже прийняли.

В’ячеслав Жила зазначає, що це спільний спектакль. Кожен театр гратиме своєю мовою. Виставу покажуть у Польщі, Португалії та Словаччині. В Україні вона з’явиться після нашої перемоги над російським агресором.

Проєкт передбачає чимало вимог та умов. Акторам доведеться самим продавати квитки, режисер має бути зайнятий у певній ролі. У кожній країні проведуть майстер-класи з акторської майстерності й екології. Питання гендерної політики, війни та миру теж стоять гостро. Але почекаємо до наступного року, коли цю театральну ініціативу почнуть втілювати в життя.