Прем’єр-міністр Володимир Гройсман відкривав захід закликом до народних депутатів від усіх фракцій парламенту, щоб ті пристали до державницької позиції й підтримали п’ять ключових реформ Кабміну. Пенсійні та земельні видозміни разом із проведенням публічної приватизації і нововведення в освітній галузі та галузі охорони здоров’я можуть стати підгрунтям економічного зростання країни з 2018 року. Конфігурацію по-українському відкриє пенсійна реформа. Уже найближчим часом озвучуватимуть конкретні пропозиції-зміни. Літнім громадянам з мінімальною пенсією уряд обіцяє перші позитивні зрушення вже з 1 жовтня 2017-го. Таких у нашій країні 85%.
Про масштабну приватизацію розмови тривають не один рік. У нинішньому їх перевели в інше русло, назвавши процедуру розвитку національної економіки антикорупційним кроком і прикладом ефективного управління державною власністю.
На нинішній рік в уряду амбітні плани. Про це свідчить і намір провести фундаментальну реформу системи освіти. Першим щаблем закладатимуть пропозиції, які розглядає профільний комітет Верховної Ради.
Якщо в Кабміну вистачить сил, цього року скресне крига земельної реформи. Усе стане зрозумілим під час голосування народних обранців з питання обігу сільськогосподарських земель. Мета — ліквідувати корупційні оборудки, сприяти розвитку фермерства.
«Нам потрібно обмежитися умовно 200 гектарами, щоб великі холдинги, латифундисти не мали змоги скупити за безцінь українську землю», —означив позицію Володимир Гройсман.
Замикає ланцюжок змін у 2017 році реформа системи охорони здоров’я. Модель її фінансування мають змінити чотири законопроекти. А з 1 квітня 2017 року працює програма безкоштовних ліків для людей, які мають хронічні серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу та бронхіальну астму. Також планують створити щонайменше 13 кардіоцентрів.
Цю тему Володимир Гройсман закривав словами: «Ці п’ять реформ зроблять серйозний внесок в економічне зростання країни і у 2018 році дадуть змогу досягти не менш як 4,5% зростання ВВП, додадуть економічної стабільності, абсолютної впевненості в тому, що ціни не зростатимуть, національна валюта буде прогнозованою і стійкою, а громадяни зможуть не тільки заробляти на життя, а й зробити певні заощадження».
Тільки час покаже, чи дожене це уявне заощадження в кишені українця рівня прожиткового мінімуму 2018-го. За будь-яких обставин фраза «в ім’я громадян» стала прив’язкою до кожної з озвучених Прем’єром реформ.
.jpg)
Монополістів треба усувати
Потім лунали доручення. Одне з них — створити спеціальну робочу групу за участю представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Антимонопольного комітету та депутатського корпусу для вивчення ситуації на ринку газу, ринку послуг з постачання газу та усунення будь-яких монополій у цих галузях. А спрямував у це русло думки глави уряду лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Разом з однопартійцями він прийшов до зали засідань уряду і заявив з трибуни, що ринок доставки палива до споживачів вкрай монополізований, ситуація потребує негайного втручання влади. Вимога стосувалася скасування, а не призупинення рішення Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, про введення абонплати за газ.
Володимир Гройсман пояснив гостям з парламенту, що уряд скасував усі оборудки на ринку продажу газу і підтримав 7,5 мільйона українських родин.
Перед тим як зачинити за «радикалами» двері, Володимир Гройсман відреагував на пропозицію міністра внутрішніх справ Арсена Авакова «проаналізувати монопольний стан на ринку «газ-збутів» імені Фірташа—Льовочкіна» своїм дорученням. «Ми залучимо депутатів, профільний комітет, попрацюємо й з’ясуємо, яка ситуація і що можемо з цим зробити», — додав він.
Субсидії таки монетизують
Потім уряд підтримав рішення утворити Національну раду з питань розвитку науки і технологій. Міністри вірять, що цей крок сприятиме ефективній взаємодії між науковою громадськістю, виконавчою владою і бізнесом. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич запевнила присутніх, що документ спрямує наукові дослідження на найважливіші та пріоритетні напрями для держави. Нацраду очолюватиме Прем’єр-міністр, вона складатиметься з наукового й адміністративного комітетів.
Потім міністр фінансів Олександр Данилюк розповів про намір залучити японських радників до аналізу проблемних кредитів у портфелях державних банків. Радники працюватимуть в Ощадбанку, Укрексімбанку й Укргазбанку. «Залучаємо японських радників без використання коштів бюджету, щоб вони проаналізували портфелі держбанків щодо розв’язання проблем з кредитами, які не працюють. Як ви знаєте, це надзвичайно велика проблема, і тут японський уряд нам допомагає», — сказав він.
А міністр соціальної політики Андрій Рева поінформував колег, що монетизація субсидій на рівні підприємств, яка передбачена в меморандумі між Україною та Міжнародним валютним фондом, дасть змогу збільшити конкуренцію на ринку компаній, які надають житлово-комунальні послуги.
Зокрема, у меморандумі з МВФ передбачено зміну форми розрахунків між державою і підприємствами, які надають комунальні послуги. Нині розрахунки здійснюють у кліринговій формі, тобто шляхом взаємозаліку. «Ті приватні компанії, які не мають заборгованості перед держбюджетом, не можуть надавати послуги, тому що їм держава не платить у грошовій формі, а якщо вона розпочне платити, кількість компаній, що надають послуги ЖКГ, збільшиться, конкуренція зросте, і ціна буде не такою, якою вона сьогодні є», — пояснив він.
Наприкінці засідання урядовці підтримали законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» й інші проекти законів щодо реформування системи охорони здоров’я з необхідністю доопрацювання у триденний термін. Наступним рішенням вони підвищили виплати разової грошової допомоги ветеранам війни у середньому на 26%. Інваліди війни І групи замість 2975 гривень матимуть 3500 гривень, ІІ групи — 3100 проти 2600 гривень, ІІІ групи — 2700, а не 2310 гривень, учасники бойових дій — 1200 гривень, а члени сімей загиблих — 600 гривень. Учасникам війни, колишнім в’язням концтаборів виплачуватимуть по 500 гривень.
Ми в Google+