Японія надасть Україні кредит у сумі 108 мільярдів єн на реконструкцію Бортницької станції аерації. Відповідну міжурядову кредитну угоду у присутності Президента Петра Порошенка та Прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе підписали 6 червня.

Щодоби з Києва та прилеглих міст каналізаційні магістралі доставляють до Бортницької станції аерації стічні води об’ємом майже мільйон кубометрів. Станція переповнена, тому працює у критичному режимі. Існує загроза прориву чи навіть повної руйнації дамб, адже там накопичилося майже 10 мільйонів кубічних метрів відходів — це втричі більше порівняно із запроектованими можливостями.

Досить давно тривають розмови про негайну ліквідацію загрози екологічної катастрофи під Києвом, але лише торік почали робити реальні кроки щодо реалізації проекту коштом японської позики. Тоді Прем’єр-міністр Японії заявив про можливість надання кредиту під 0,1% річних терміном на 40 років, з яких перші 10 мають звільнити від повернення позики, а між «Київводоканалом» та Японським агентством міжнародного розвитку було підписано відповідний меморандум. Українська сторона зобов’язалася фінансувати підготовчі роботи проекту.

— Цей об’єкт — справді техногенна екологічна бомба, що загрожує не лише Києву та області, а й іншим містам і селам, розташованим нижче на Дніпрі. Модернізація станції стане найбільшим проектом у комунальній галузі країн Східної Європи. Його реалізація не призведе до зростання тарифів на водопостачання та водовідведення, — повідомив генеральний директор «Київводоканалу» Андрій Білик.

Небезпека в тому, що стоки з Києва не знешкоджуються за збудованими ще за радянських часів технологіями. Головна мета проекту, який кредитуватиме Японія, — запровадити технології знешкодження накопичених мулів. Термічна утилізація знезаразить осади. Це найсучасніша світова технологія. В разі успішної реалізації проекту площа основного виробництва станції скоротиться з нинішніх 151 до 120 гектарів. І це станеться, попри встановлення додаткових технологічних ліній, що забезпечують глибший процес оброблення стічних вод і осаду. Тому відстань від станції до житлової забудови Києва скоротиться приблизно на кілометр.

Приймати осади на мулові поля поки що вдається лише завдяки нарощуванню дамб між муловими картами. Вивозити ці накопичення ще 1985 року заборонила Бориспільська санітарно-епідеміологічна станція. Через високий вміст важких металів їх не використовують як органічно-мінеральні добрива у сільському господарстві.

Основні споруди станції збудували ще в 1960-ті. У найгіршому стані — перший блок, рівень зношеності якого сягає майже 98%. Там надзвичайно складні умови праці, жінки вручну згрібають ганчірки та інше тверде сміття із грабельних установок. Стоїть страшенний сморід, адже немає дезодорації повітря. Як подме вітер, то так зване повітря зі станції розповсюджується на Осокорки, Позняки та Харківський житловий масив.

Проект реконструкції передбачає будівництво 10 пускових комплексів (загалом буде дві черги будівництва). Зокрема третій пусковий комплекс передбачає спорудження мулоспалювальних установок.

Модернізувати станцію потрібно якомога швидше, адже в разі аварії площа розливу перевищить 5 тисяч гектарів. Можливе підтоплення Дарницького масиву, а відходи потраплять в озеро Вирлиця та Дніпро. Тоді вода стане не придатною для вживання. А з Дніпра п’ють 30 мільйонів людей у великих і малих містах. Скидання неочищених стоків у Дніпро неминуче призведе до забруднення Чорного моря. Наслідки аварії можуть мати загрозливі масштаби, адже через підтоплення зупиняться каналізаційні насосні станції Києва, і тоді прийом стоків на Бортницьку станцію взагалі припиниться.

Насамкінець. Україна націлилась на інтеграцію з ЄС, а там особливі вимоги до накопичених відходів великих промислових міст. Наприклад, від Польщі до 2020 року вимагають повністю позбутися мулових полів. Такі самі вимоги постануть і перед Україною. Завдяки впровадженню високотехнологічних проектів стічні води можуть стати джерелом відновлюваної енергії, адже під час спалення на теплових електростанціях зневоднений мул не виділяє вуглекислого газу, тобто не створює парникового ефекту. Тому виробляючи з мулів електроенергію, можна продавати її за «зеленим» тарифом. 

Наталка ПРУДКА
для «Урядового кур’єра»