Найпоширеніші види дорожньо-транспортних пригод, які сталися торік, трапляються й нині, свідчить поліцейська статистика, — зіткнення, наїзд на транспортні засоби, перешкоди та пішоходів, з’їзд із проїжджої частини з перекиданням транспортного засобу.
У чому ж причини цих ДТП? Головна з них, за словами першого заступника начальника департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, — перевищення безпечної швидкості руху. Кількість дорожньо-транспортних пригод на дорогах України за 2019 рік сягнула 160 675. З них 26 052 із потерпілими, у них загинуло 3454 людини та 32 736 було травмовано.
Якщо порівняти з європейськими країнами, стан аварійності та травматизму в Україні в рази більший. На території Черкаської області, приміром, торік зареєстровано 765 ДТП з потерпілими, що порівняно з 2018 роком на 2,7% менше (786 ДТП). У них 113 осіб загинуло, а це на 9,6% менше порівняно з 2018-м (125 осіб), та 956 осіб зазнали травм, що менше на 6,7% за 2018 рік (1025).
Рік у рік цифри страшної статистики змінюються, але знайти позитивні тенденції важко. Наприклад, 2014-го на дорогах області загинуло 156 учасників руху, 800 зазнали травм. Попри жорсткіше законодавство, тенденції до поліпшення ситуації поки що не спостерігаємо.
Долаючи перешкоди
А що думають про це фахівці дорожнього руху? Ветеран правоохоронних органів Олександр Демченко з Черкас, з яким обговорювали проблему, серед причин високої аварійності на перше місце ставить ганебний стан наших доріг. Оскільки на усуненні цієї перешкоди нині зосереджено увагу в масштабах усієї держави, залишимо її для окремого детального розгляду.
Друга важлива проблема — транспортні засоби не завжди виходять на дороги в належному технічному стані. Це величезна проблема, адже контроль за цим компонентом безпечного руху навіть на громадському транспорті останнім часом значно послабився. Особливу увагу варто приділити автоперевізникам. Коли автобус уранці вирушає в рейс, необхідно перевірити, чи є укомплектована аптечка, вогнегасник, чи немає тріщин лобового скла, чи горять габаритні вогні, водіїв має перевіряти медичний працівник, а транспортний засіб — механік.
Чи всі автопідприємства дотримуються цих правил? Пересування на деяких автобусах в обласному центрі можна порівняти зі зручністю їзди на возі чи санках. І це теж безпекова складова.
— Треба дбати про якість та оновлення парку громадського транспорту, і я переконаний, — каже Олександр Володимирович, — що у влади нині достатньо важелів, щоб вплинути на ситуацію. Було б бажання повернутися обличчям до проблеми безпеки.
Ще одна важлива складова — слабка робота з водіями. І з тими, хто перевозить пасажирів громадським транспортом, і з працівниками автопідприємств та автолюбителями. Як свідчить багаторічна практика, наголошує ветеран, з усіма ними теж треба постійно працювати, доводити до них сучасні норми й вимоги правил руху.
На безпеку наших шляхів, переконує досвід, впливає дуже багато чинників. Серед них вкрай мала кількість попереджувальних знаків навіть на дорогах державного значення. А на місцевих, як правило, попереджень водія та пішохода про небезпеку немає фактично ніде. Помічаємо, що таких дорожніх знаків немає навіть там, де ще недавно були.
Як це раніше працювало? Працівники ДАІ писали акти дорожнім службам, де і які роботи слід виконати (де які знаки встановити, відновити, яку ділянку терміново відремонтувати). Нині таку роботу ведуть недостатньо. Патрульних можна зустріти на дорогах, але вони зосереджені на інших питаннях.
Керівництво патрульної поліції в області, на переконання ветерана, мало б частіше звертатися до відповідних комунальних структур, органів місцевого самоврядування, у прокуратуру й навіть до голови адміністрації, як удосконалити безпеку на дорогах, добиватися цього. Так робили раніше, й це спрацьовувало. А нині асфальтне покриття на кількох вулицях у Черкасах відремонтували, але про безпеку — нові знаки, розмітку, лежачі поліцейські, підсвітку, огорожу тощо — не подбали. Такі недоремонтовані вулиці зустрічають учасників руху місяцями й роками.
Змінювати психологію учасників руху
Заслуговують на увагу й думки, які висловив голова автомобільного клубу «Черкаси», засновник центру безпечного водіння Pilot Андрій Яроменко. Він вважає, що наслідки аварійності на дорогах України страшніші за втрати, яких зазнаємо в ООС чи АТО. Головна причина — корумпованість. Згадаймо, скільки разів ми чули, що хтось купив водійське посвідчення. Навіть якщо масштаби цього явища трохи зменшилися, то воно наробило лиха на багато років уперед. Адже всі, хто колись недовчився, нині їздять дорогами України.
Чи змінилися підходи до навчання учнів автошкіл, чи поліпшилося у звичайних школах вивчення правил безпеки на дорогах? Як свідчить практика, зміни відбуваються дуже повільно.
На жаль, у світі не вигадали ні чарівної палички, ні пігулок, щоб в одну мить знизити аварійність. Для цього потрібні тривалий час і багато зусиль. Якщо нині почнемо щось робити, підсумки зможуть відчути лише наші діти. Але, на жаль, наголошує Андрій Анатолійович, за останні 20 років ніхто так і не почав працювати в цьому напрямі. Відповідно, немає й результатів. Якщо поставити завдання до кінця року знизити аварійність, це не спрацює. Роботу слід розраховувати на п’ять і десять років.
Чому знижується аварійність на дорогах Західної Європи? Багато країн почали впроваджувати різні заходи багато десятиліть тому, робили це ретельно й цілеспрямовано, їхні програми безпеки розраховані на тривалий час. Починаючи від будівництва розв’язок, розмітки на дорогах і завершуючи психологією людей. А в нас кожен новий політик, який приходить до влади, обіцяє, що наведе лад, а потім розуміє, що за час своєї каденції — у кращому разі п’ять років — нічого зробити не зможе.
Якщо в радянські часи пішохід боявся перейти дорогу на червоне світло, то нині такими дрібницями він не переймається — знає, що відповідальності за порушення уникне. Якщо так міркує все суспільство, то й результати вимірюємо в сотнях і тисячах смертей. Чи врятує від цього великий штраф? Спочатку ні. Потрібні роки, щоб люди все усвідомили, переглянули свої звички. Кожна країна давно вже підрахувала, скільки коштує виростити й виховати громадянина. У цю суму закладають і витрати держави на охорону здоров’я, освіту, харчування. Потім держава вважає за доцільне вкладати кошти у профілактику аварійності на дорогах, адже її громадянин — велика цінність зокрема з економічної точки зору. Наша країна поки що далека від таких розрахунків. Іноді здається, що життя людини в нас дешевше, ніж витрачатися на так звану профілактику ДТП.
З урахуванням децентралізації Андрій Яроменко має чимало запитань і до місцевої влади, адже саме на цьому рівні концентруються кошти. Щоб змінити ситуацію, на його переконання, слід обговорювати з експертами й фахівцями ці проблеми, і після діалогу виробити стратегічні кроки.
— Якби Автомобільна федерація України, — зауважує фахівець, — брала участь у такому діалозі, нам би було що запропонувати, адже достатньо напрацювань. Одна з ідей, за яку вхопилися колишні посадовці, — роздати школярам світловідбивні жилети, які дають змогу побачити їх у темну пору доби. Але й цю ініціативу зі згаданих причин владоможці не довели до логічного завершення. Колишній прем’єр-міністр, просуваючи цю ініціативу, тримав у руках жилет німецького автомобільного клубу. Він справді якісніший за ті, що продають у наших супермаркетах. Про що це свідчить? Що навіть не спромоглися виготовити дослідного зразка, мабуть, здогадувалися, що не встигнуть втілити цю ініціативу.
І далі бачимо смерті та каліцтва пішоходів в темну пору. А в сусідніх з Україною Білорусі чи Естонії люди вже звикли до норми виходити в темну пору доби лише в жилеті. Аварій у цих країнах трапляється набагато менше.
Серед порад водіям керівник центру безпечного водіння виокремлює таку: слід прибирати ногу з педалі газу перед пішохідним переходом, навіть якщо здається, що там нікого немає. Ця проста дія значно скорочує гальмівний шлях транспортного засобу. Ще важлива порада — постійно стежити за справністю освітлювальних приладів, якістю склоочисників, адже це теж важливі складові безпеки. А пішоходам варто пам’ятати, що водій, на відміну від них, захищений у власному автомобілі. Пішохід відразу ризикує здоров’ям та життям.
З порад досвідчених водіїв
Будьте особливо пильними у п’ятницю та суботу о 17 годині. П’ятниця й субота — дні, коли зареєстровано найбільшу кількість автопригод із потерпілими (це 31% усіх ДТП із загиблими або травмованими). За часом скоєння пік аварійності припадає на 17 годину (в цей час було скоєно 7% усіх ДТП) і найбільша кількість ДТП із загиблими та/або травмованими припадає також на 17 годину.
Найпоширеніші види ДТП: зіткнення (63%), наїзд на транспортний засіб, який стоїть (15%), наїзд на перешкоду (12%) (це загалом становить 90% усіх ДТП).
Основні причини ДТП з потерпілими: перевищення безпечної швидкості руху — 8761 автопригода (34% усіх ДТП з потерпілими); порушення правил маневрування — 5676 (22%); порушення правил проїзду перехресть — 2132 (8%); недотримання дистанції — 1967 (8%); порушення правил проїзду пішохідних переходів 1673 (6%).