ПОЗИЦІЯ

Глава уряду розповів, навіщо вони потрібні і як зламати шаблони економічного мислення

Інтерв'ю "5 каналу" Прем'єр-міністр Микола Азаров розпочав зі спростування інформації про емісію національної валюти: у цих провокаційних заяв тільки одна мета - створити паніку, дестабілізувати ситуацію, зазначив він. У цьому легко переконатися, аналізуючи ситуацію в Казначействі та Нацбанку. Абсолютно всі дані доступні будь-якому економісту, будь-якому аналітику.

Необгрунтовані заяви

Національний бюджет фінансується виключно за рахунок доходів від роботи економіки і касові розриви, які у січні неминучі, пов'язані з тим, що промисловість має багато вихідних днів, і платежі надходять неритмічно.

Ці касові розриви покриваються продажем валюти з казначейських рахунків держави. Вона спеціально зберігається, спеціально накопичується на такі періоди. Тому прийнято рішення продати 500 млн доларів валютних запасів, що містяться на рахунках, підкреслюю, Казначейства, а не Нацбанку. Це наші гроші, які ми запозичували для покриття тимчасових касових розривів, обумовлених невідповідністю доходів бюджету з його витратами у першій половині січня.

Перераховано значні кошти Пенсійному фонду - майже 9 млрд грн. Очевидно, що цих грошей не могли зібрати за рахунок роботи тільки податкової, митної служб, тому використовувався резерв.

І подібні заяви лідерів опозиції, вважає Прем'єр, абсолютно необгрунтовані, безвідповідальні, не здатні реально вплинути ні на валютний ринок, ні на ситуацію, скажімо, з оцінкою міжнародних рейтингових агентств.

У борг ще поживемо

Ведучого цікавило і те, скільки ще Україна житиме в борг? Ще кілька років, відповів глава уряду. Бо запозичення здійснені насамперед попереднім урядом на вкрай невигідних умовах, змушують зараз запозичати, аби не скорочувати соціальні витрати, не скорочувати програми розвитку країни.

Нині доводиться погашати 4 млрд грн боргів. Вдумаємося тільки: за перші 2 місяці 2010 року було взято в борг 4 млрд під 28% річних. От це безвідповідальність і авантюрність. І звичайно, за один рік усі проблеми, накопичені за попередні роки, розв'язати не можна. Але вже сплановано нову стратегію. Тож зараз дорогі запозичення заміщаються значно дешевшими.

"Цього року доведеться віддати гігантську суму - 88 млрд грн. Але вже 2012 рік буде легшим, 2013 рік буде легшим. Бо ми скорочуємо дефіцит бюджету. Наприклад, цьогоріч нам на 32 млрд треба запозичити менше для фінансування дефіциту бюджету. Ці кошти ми будемо використовувати на розвиток економіки. На 2011 рік плануємо приблизно 100 млрд усіх ресурсів - це кошти приватних компаній, державні й кредитні ресурси - спрямувати на розвиток економіки. І от ці 100 млрд вже в 2012 році дадуть близько 30 - 40-мільярдне збільшення доходів бюджету", - повідомив Прем'єр.

Зайшла мова і про експорт-імпорт. Тут лише адміністративними заходами мало що можна зробити. Тим більше, що ми вступили до Всесвітньої організації торгівлі, і Україна має певні зобов'язання.

"Зрозуміло, ми думаємо про причини дисбалансу у зовнішній торгівлі. А його створюють, насамперед, енергоносії. Щомісяця доводиться витрачати 1 млрд доларів на оплату російського газу", - зазначив Микола Азаров.

Тому всі зусилля уряду спрямовані на те, щоб проводити імпортозаміщення, тобто в себе збільшувати виробництво, наприклад, ліків. Якщо необхідно закуповувати ліцензії, уряд готовий допомогти фірмам пільговими кредитами. За 2-3 роки планується провести серйозну імпортозамінну процедуру в частині виробництва власних медпрепаратів. Це ж стосується видобутку газу й нафти, поліпшення якості бензину тощо.

Ухвалення Податкового кодексу вже зараз знизило податок на прибуток з 25 до 23%. Це значить, що 2% від прибутку вже залишилося для модернізації виробництва. Саме Податковий кодекс звільнив від сплати податку на прибуток ту його частину, яку буде спрямовано на модернізацію енергозбереження.

Зараз уряд складає інвестиційний план на 2011 рік. 90% валового внутрішнього продукту України створюють 1200 підприємств. І от по кожному з них буде складено інвестиційний план, що покаже, яку частину прибутку власники (або ж держава) спрямують на модернізацію енергозбереження, на нові технології.

У плани входить модернізація вже в 2011 році виробництва світлодіодної техніки. Весь світ відмовляється від ламп розжарювання і впроваджує світлодіодну освітлювальну техніку, що у 10 разів скорочує споживання електроенергії. Тож у планах уряду - інвестиційні програми і програми інноваційного відновлення як окремих підприємств, так і економіки в цілому.

Уряд проводить політику, спрямовану на створення сприятливого інвестиційного клімату, бо все нині упирається в ресурси. Податковий кодекс, закони з дерегуляції, скорочення адміністративного впливу, втручання в бізнес, боротьба з корупцією - всі ці заходи повинні залучити іноземні інвестиції і дати змогу нашим власним інвестиціям працювати на відновлення.

Економічна свобода і радикальні реформи

Прем'єру не відома методика, за якою, скажімо, "Foundatіon" оцінює це поняття. Треба завжди дивитися на кінцевий результат. У 2009 році, якщо вірити цим повідомленням, ми на 12 позицій були вище в економічних свободах. Проте підприємці хіба так само оцінюють цю ситуацію? Але суть полягає навіть не в оцінці підприємців. Найголовніше в тому, що чомусь в умовах більших економічних свобод економіка країни обвалилася так, як у жодній з країн світу. А в 2010 році спостерігалося зростання всіх економічних показників.

"Тому кінцевим підсумком будь-яких оцінок є зростання добробуту людей і економіки. І крім "Foundatіon" у нас є оцінки міжнародних рейтингових агентств, що тричі підвищували фінансові рейтинги України", - відповів Микола Азаров.

Україна зараз виходить на ринки запозичень з такими ж показниками прибутковості, як Іспанія і Португалія - країни Європейського Союзу, над якими розкрито захисну парасольку. А яку парасольку розкрито над нами? Тільки у вигляді політики уряду, якій довіряють і вкладають гроші в економіку, що є набагато істотнішим, зазначив Прем'єр.

Що ж таке "Радикальні реформи", запитали у глави уряду: шокова терапія, як у Польщі, або перерозподіл національних багатств, як у деяких країнах Африки, чи є якийсь свій український шлях?

"При наших міністерствах і відомствах існує 11 тис. підприємств, що надають різні послуги нашим людям. Для чого їх було створено? Щоб ускладнити життя підприємців, наших простих громадян, щоб чиновники мали можливість займатися узаконеними хабарами. От уряд три місяці послідовно займається їхньою ліквідацією. Це непростий процес - кожне відомство доводить: якщо підприємство ліквідувати, людям буде незручно.

Ми хочемо такий порядок поламати. От і радикалізм. І якщо ми не доможемося цього, міністерства і відомства займатимуться не властивими їм справами: не виробляти державну політику, не думати про те, як створити умови для розвитку економіки, а лише поборами з наших громадян.

Візьмемо інший приклад: стан охорони здоров'я. Чому тут неможливі повільні еволюційні зміни? Тому що система охорони здоров'я нікого не влаштовує, насамперед - наших громадян. Чи потрібні тут зміни? Необхідні. Які вони повинні бути? Теж радикальні. І в будь-якій іншій сфері, на жаль, ми перебуваємо саме на порозі таких серйозних змін", - переконаний Прем'єр.

Приватизація ГТС - справа другорядна

А від опозиції Микола Азаров очікує, насамперед, конструктивної критики. Хіба корінь проблеми зараз у питаннях приватизації газотранспортної системи? Росія добудує Південний і Північний потоки, Євросоюз разом із Азербайджаном і Туркменистаном побудують "Набукко" і ще одну паралельну гілку, і Україна опиниться в глухому куті, а її газотранспортна система абсолютно нікому не буде потрібна.

"Хіба не тут глибинний зміст тих реформ, що повинні бути проведені, зокрема й у сфері газової енергетики? От у чому проблема, а зовсім не в тому, буде її приватизовано чи ні", - наголосив Микола Азаров.

За його словами, ми хочемо, щоб ЄС як одержувач газу, Росія як його постачальник, і Україна як транзитна держава нарешті домовилися й одержали гарантії використання нашої газотранспортної системи. І от у рамках цього тристороннього договору і буде вирішуватися майбутнє нашої ГТС. Про те, щоб комусь її продати, питання не стоїть, і не буде ніколи стояти.

"Якщо ми протягом буквально найближчих 2-3 років не вирішимо саме в такому форматі майбутнє нашої ГТС, то Україна залишиться без неї", - резюмував Прем'єр-міністр. Прозвучало й запитання щодо учасників нещодавніх акцій протесту на Майдані Незалежності проти Податкового кодексу. Сьогодні багатьох з них викликають до прокуратури й міліції на допити. Проти частини порушено кримінальні справи. Чи це, бува, не переслідування?

Тут глава уряду відмовився коментувати дії правоохоронних органів і Генпрокуратури. Нині створено робочу групу, яка саме з цими підприємцями повинна напрацювати протягом кількох місяців нові механізми оподатковування так званих спрощенців. І в рамках цієї робочої групи буде вестися діалог, знаходитиметься рішення. "Я ніколи не можу підтримати дії тих людей, що своїми вчинками заподіюють шкоду державі. Такі речі не можна заохочувати", - вважає Микола Азаров.

Прем'єр-міністр пропонував вступити у відкритий діалог. Вони від нього відмовилися. А той діалог, що вони проводили з моїми представниками уряду, вівся абсолютно неконструктивно. Мовляв, слід накласти вето на весь Податковий кодекс. "А чому ви вирішуєте за весь бізнес? У вас мала частка, ви робите 1% валового внутрішнього продукту, ви не представляєте всієї економіки, всієї промисловості. Чому ви берете на себе сміливість вирішувати за інших?" - зауважив Микола Азаров. Тож Прем'єр переконаний, що про переслідування в жодному разі не йдеться.

А от з українською бібліотекою в Москві ситуація інша. Виявляється, вона є власністю російського уряду. І Україна до цієї бібліотеки не має ніякого відношення. Наші дії були б зовсім інші, якби вона була нашою, - і рішучими, і твердішими.

"Думаю, питання про створення бібліотеки - власності України ми розглянемо і найближчим часом вирішимо. Зараз же ми можемо лише рекомендувати російському урядові, щоб його дії були в межах норм, і ці рекомендації, на мій погляд, є природними", - зазначив глава уряду.

Підготовлено за матеріалами департаменту інформації
та масових комунікацій Секретаріату Кабміну