Сучасний перелік чернігівських новорічних заходів — Мороз-парад, благодійні вечори, художні виставки, масові гуляння та решта розваг — повторюється з року в рік настільки звично, що захотілося дізнатися: а як зустрічали свято жителі губернського міста 100 років тому?
Зробити це виявилося неважко: в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка показали видання, що виходили на початку минулого століття.
Світ змінюється, традиції лишаються
Перше враження: тодішні «гарячі» теми можна спокійно виставляти на шпальти нинішніх газет. Судіть самі: як зазначає «Земскій Сборникъ Черніговской губерніи», в народній їдальні давали безкоштовні обіди бідному люду. У 1906 році нагодували понад 6300 осіб. Нічліжкою скористалося понад 8700 осіб. На все це витратили 850 рублів.
Благочинне товариство турбувалося і про безкоштовну школу для малолітніх дітей міської бідноти та найближчих сіл і хуторів. Відбувся літературний ранок для учнів, їхніх рідних, а також гостей за запрошеннями ради Благодійного товариства.
У програмі ще одного заходу — народних читань — зокрема розповіді про пророка Мойсея, історію кріпосного права, чарівників і відьом, а також твори Толстого, Пушкіна, Короленка.
Привертає увагу публікація про те, що селяни не везуть на ринок хліб, очікуючи вищих цін, та крик душі: «Загроза просвіті», де йдеться про те, що «сільським кооперативам варто потурбуватися про шкільних учителів та вчительок, збільшуючи за рахунок власних прибутків винагороду цим трудівникам».
Святкова ілюмінація
Напередодні свята в магазинах відбувався розпродаж товарів зі знижками. В учнів розпочиналися вакації.
Для дітей-сиріт із притулку влаштовували ялинку з подарунками та призами:
«29 декабря в Воскресенской церковно-приходской школе была устроена елка для учащихся. Организованный из учащихся диаконом о. П. Зеленецким хор исполнил праздничные духовные песнопения и несколько светских песен. Дети читали стихотворения, отрывки из рассказов и прочее. Под музыку горнистов, любезно приглашенных капитаном Переволоченского полка К. А. Столицей, были устроены танцы. Вечер прошел мило и оживленно. По окончанию празднества учащимся раздали подарки» («Черниговское слово», 3 січня, 1914 року).
Один із найважливіших заходів новорічної ночі — традиційний новорічний урочистий молебень за участі перших осіб міста у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
1 січня на Соборній площі відбувався парад. Охочі відвідували ковзанку, театри та кінотеатр. Бідних студентів і гімназистів підтримували коштами, зібраними на благодійних танцювальних вечорах.
На окрему увагу заслуговує святкова ілюмінація. Адже одна з найбільших подій 1914 року відбулася 1 січня: міська електрична станція налагодила цілодобовий відпуск електричної енергії. Місто засяяло святковими вогнями!
Поліцмейстер видавав припис працівникам поліції про посилення роботи у святкові дні, а міський голова підбивав підсумки роботи міської думи.
«Хоч як тяжке наше життя, хоч як поширилася злоба людська, любов — це вічне коханнє Боже — зостанеться непохитною. Час іде і пройде. Пройде й важка година. А іскри добра й любові знову розгоряться над змученою землею», — такими словами закінчилася різдвяна проповідь 25 грудня 1917 року. Під кожним її словом можна підписатися й нині.
Дивлячись на перехожих з ялинками в руках, мимоволі думаєш: скільки поколінь жителів міста переходило одними й тими самими стежками! Скільки збулося і не збулося новорічних бажань. І вже не знаєш: дивний спіральний біг життєвої ріки чи просто святково закручену стрічку серпантину тримає в руці рік, що настає…
Ми в Google+