Володимир КОЛЮБАКІН,
«Урядовий кур’єр»

Південь України, зокрема, Одещину, знову вразила посуха. Схоже, що з кліматичними змінами вона може стати постійним явищем. Тому особливої ваги набувають питання поліпшення (а то й взагалі відновлення) системи зрошення в Україні. Ці питання в режимі онлайн обговорили представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Європейського банку реконструкції та розвитку і аграрії з південних регіонів — члени Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).

Під час наради аналітик з питань агробізнесу ЄБРР Василь Говгера оприлюднив результати дослідження, яке його організація проводить вже три роки. Нагадуємо: ще у листопаді 2017 року ЄБРР оприлюднило дані про те, що Україна втрачала на той час близько півтора мільярда доларів (!) через недостатнє зрошення земель. Тепер посушливі явища ще посилилися, отже, і збитки мають бути істотно більші.

Василь Говгера наголосив: єдиної системи зрошення в Україні як тоді не було, так і зараз немає, в деяких регіонах є якісь регіональні системи, але вони жодним чином не пов’язані між собою. Він навів приклад аудиту Нижньодністровської зрошувальної системи.

Вона вважається найстарішою в Україні, що позначилося на технічному стані — сьогодні його не можна назвати інакше як аварійним. Станція теоретично повинна зрошувати 40 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, а фактично це лише 7,5 тисяч гектарів. Інші станції також потребують аудиту і, ймовірно, результат буде такий самий.

Але для повної реконструкції лише тієї ж Нижньодністровської системи потрібно 84 млн євро, якщо ж додати інші, то рахунок вже піде на мільярди. Очевидно, що тут не обійтися без залучення інвестицій, зокрема, іноземних.

Але наразі це неможливо. На цьому наголосили представники аграріїв. За їхніми словами, нині чинна державна монополія на зрошувальні системи функціонує не прозоро: гроші за зрошення беруть, а як формуються тарифи і куди ідуть кошти, отримані від аграріїв — невідомо. Не кажучи вже про те, що сільськогосподарські підприємства примушують укладати договори на надання якихось додаткових послуг, які насправді їм ніхто й не думає надавати, а гроші беруть.

Вихід аграрії вбачають у переданні хоча б деяких зрошувальних систем у відання самих споживачів води. Для цього можна було б створити відповідну асоціацію. Тоді надходження інвестицій у зрошення буде розблоковано. А взагалі необхідно створити за участі аграріїв єдину національну програму розвитку зрошення в Україні, наголосив голова ВАР Андрій Дикун.