В «Урядовому кур’єрі» від 17 жовтня цього року ми розповіли про те, що понад рік тому в Полтавському краї запровадили пілотний проект — аграрні розписки як новий вид кредитування сільського господарства. Тепер його поширюють у Вінницькій, Черкаській та Харківській областях.
Як розповіли днями на «круглому столі», що відбувся в Черкаській облдержадміністрації, в регіоні вже є перші аграрні розписки (АР). Першопрохідцем стало СТОВ «АГРОКО».
Завдяки АР не тільки великі сільгосптовариства, а й середні та малі, а також фермери тепер мають змогу придбати матеріально-технічні ресурси провідних світових фірм. За рік реалізації пілотного проекту в Полтавській області там видали десяток таких розписок на 40 мільйонів гривень. Але справа нова, тому селяни не поспішають. Спочатку були певні перестороги, зокрема щодо непідготовленості нотаріусів до оформлення необхідних документів. Нині цієї проблеми немає.
А потреба в роз’ясненні нового підходу до фінансування села є, адже не кожному зрозуміла його суть. Так, за невиконання умов розписки не відбиратимуть землю, адже заставою може бути лише врожай. Але постає питання: що робити, якщо не вродило? Тому майбутній урожай потрібно страхувати, але таких страхових полісів на ринку немає. Це окрема проблема для України: у нас агрострахування поки що занадто дороге, тому не завжди працює.
Як роз’яснюють фахівці, АР укладають на спеціальному бланку, посвідчують нотаріально. Розписка надійна для обох сторін, адже фіксує безумовне зобов’язання боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити кошти кредитору в обмін на одержані матеріально-технічні чи фінансові ресурси. Застава — майбутній урожай. У разі втрати посівів боржник зобов’язаний замінити предмет застави іншим. Якщо зібраного врожаю недостатньо, предметом застави стає урожай наступного року. До того ж предмет застави можна застрахувати. Такі розписки-договори започаткували в Бразилії у 1990-ті роки. Зараз у цій Федеративній Республіці майже 40% кредитування здійснюють завдяки такому інструменту.
Аграрії Черкащини одержали цього року півтора мільйона гривень банківських кредитів, але ж ставки таких позик дорогі. Натомість розписки, як наголошували учасники «круглого столу», — дешевший ресурс.
До того ж вони простіші в адмініструванні порівняно з банківським кредитуванням, вексельним фінансуванням та товарними кредитами, які донедавна були чи не єдиним джерелом залучення фінансів малими та середніми виробникам. Але на співпрацю з банками їм розраховувати не доводиться. В одних немає застави, у других — немає кредитної історії, а хтось узагалі працює без бухгалтера. Тож фахівці сподіваються, що АР неабияк допоможуть під час наступних весняних польових робіт.
Ми в Google+