Іранські археологи при проведенні розкопок в місті Нахаванд, західно-центральна провінція Хамадан, виявили нові докази того, що саме там знаходився загадковий храм Лаодикії.

Про відкриття розповідає Tehran Times. Цього року археологи проводять уже п'ятий сезон розкопок в районі Дохахаран міста Нахаванд. Вони шукають так званий Лаодикійський храм – давнє святилище, описане в історичних джерелах, яке вже давно вважається втраченим.

Ще кілька років тому тут були виявлені руїни. З тих пір археологи вирили в цілому 12 траншей, що дозволило визначити розмір стародавньої будівлі. З’ясувалося, що воно займало досить велику територію площею 12 гектарів. Це говорить про те, що будівля, руїни якої вдалося розкопати, було монументальним.

Дослідники виявили залишки потужних колон, фундаменту і кераміки, що датуються епохою правління династії Селевкідів. Вона була заснована Селевком, одним із найближчих соратників Олександра Македонського. Відповідно, і храм був побудований в давньогрецькому стилі.

Археологи вважають, що повністю розкопати його не вдасться, так як його центральна частина, ймовірно, тепер знаходиться під великою кількістю житлових будинків, побудованих місцевими жителями за довгі роки. Однак і того, що знайдено, вже досить для ідентифікації храму.

Шукати втрачений храм розпочали ще в 1943 році, коли археологи виявили на цьому місці давню табличку розміром 85x36 сантиметрів з написом з 30 рядків, зроблених на грецькій мові. Це був заклик до жителів Нахаванд підкорятися законам правителя. У цього напису і був згаданий Лаодикійський храм, який був побудований царем Селевкідів, який правив Малою Азією, Антіохом III Великим (223-187 до н.е.) для своєї дружини, цариці Лаодикії.

Вчені вважають, що цей храм їм і вдалося знайти. До слова, імперія Селевкідів була грецькою державою, існували з 312 до 63 роки до н.е. Його заснував Селевк I Никатор після смерті Олександра Великого і розділу Македонської імперії. Селевк отримав Вавилонію в 321 році до н.е. і вже звідти розширив свої володіння, включивши в них більшу частину близькосхідних територій Олександра.

На піку своєї могутності імперія Селевкідів включала в себе центральну Анатолію, Персію, Левант, Месопотамію, а також те, що зараз є Кувейтом, Афганістаном і, частково, Пакистаном і Туркменістаном.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»