Під час неофіційної зустрічі в Берліні міністри закордонних справ ЄС обговорили запровадження санкцій проти влади Білорусі через недемократичні вибори. Такий формат спілкування глав зовнішньополітичних відомств ЄС ще називають зустріччю Гімніха — за назвою замку, де вона відбувається. Такі зустрічі практикуються з 1974 року, і вони дають змогу головним європейським дипломатам вести неформальний діалог з приводу чутливих зовнішньополітичних питань та запрошувати до участі тих їхніх колег, які представляють країни, що не є членами ЄС.

«У нас було кризове літо», — заявив на заключній прес-конференції Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель. Він ще раз наголосив, що Брюссель не визнає результатів президентських виборів у Білорусі і вважає дії влади проти демонстрантів неприйнятними. «Ми ще раз висловлюємо свою повну підтримку суверенітету й незалежності Білорусі, засуджуємо жорстокі дії проти білоруського народу і просимо владу розпочати всеоохопний діалог для виходу з кризи», — наголосив Боррель. Він також додав, що ЄС підтримує пропозицію ОБСЄ стати посередником у перемовинах між урядом і опозицією в Білорусі.

Міністри досягли політичної домовленості щодо визначення імен тих посадових осіб Білорусі, які відповідальні за маніпуляції на виборах, та запровадження проти них персональних санкцій. До переліку входять білоруські топ чиновники, проте Жозеп Боррель відмовився оприлюднити їхні імена, мотивуючи тим, що держави-члени ЄС все ще збирають докази проти причетних до фальсифікацій у Білорусі. Проте він не виключив, що до санаційного списку може бути внесено й президента Олександра Лукашенка.

За словами очільника європейської дипломатії, початковий «чорний» список включав у себе 12 осіб, потім його розширили до 20 осіб і не виключено, що він стане ще довшим наступними днями «залежно від розвитку подій». Жозеп Боррель також заявив, що, окрім персональних візових заборон на в’їзд до ЄС, особам, на які буде накладено санкції, буде заборонені «деякі види економічної діяльності» на території Євросоюзу».

На запитання про ризик військового втручання Росії у ситуацію в Білорусі та можливої відповіді на це ЄС, пан Боррель послався на свої розмови з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і заперечив імовірність такого ризику. Він також заявив, що вірить президенту Росії Путіну, коли той каже, що «наразі не вважає за необхідне будь-яке втручання». «Білорусь — це не геополітичне питання і не має бути геополітичним питанням. Білорусь не має стати другою Україною», — пояснив Жозеп Боррель, вочевидь, маючи на увазі, що не хоче, аби Білорусь, як Україна, постраждали від російської збройної агресії та можливої російської окупації.

«Білоруський народ не обговорює вибір: чи хоче він бути ближчим до Росії чи до ЄС. Не в цьому проблема. Йдеться про демократію, свободу й права людини всередині Білорусі. І я багато разів чув від Росії мантру про те, що це внутрішня справа Білорусі, і що вона не хоче зовнішнього втручання», — пояснив позицію Брюсселя дипломат.

Він також наголосив, що якщо Росія вірить у суверенітет національних держав, то «вона має поважати рішення білоруського народу». Проте попри ці дещо наївні заяви, у ЄС остерігаються, що Росія все-таки сприйме демократичну Білорусь як загрозу своїм геополітичним інтересам, особливо якщо Мінськ вирішить зміцнити відносини з ЄС.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»