У Брюсселі відбулася зустріч Ради НАТО — Росія, яка тривала близько чотирьох годин замість трьох запланованих. Російську сторону представляла міжвідомча комісія МЗС та міноборони, від МЗС до неї увійшов заступник міністра Олександр Грушко. Головною темою зустрічі стало обговорення безпекових вимог Москви, оприлюднених наприкінці 2021 року. Ідеться про проєкти договору зі США й угоди з НАТО щодо так званих гарантій безпеки. Москва зокрема вимагала відмовитися від подальшого розширення Альянсу на схід, а саме на Україну та Грузію.

Раду НАТО — Росія було створено 2002 року як майданчик для розвитку партнерства у сферах, які становили обопільний інтерес. Проте Альянс зупинив практичну співпрацю з Росією 2014-го у відповідь на анексію Криму РФ. А торік у жовтні Альянс позбавив акредитації вісьмох російських дипломатів,  оскільки їхня діяльність  мала далеко не дипломатичний характер.  Москва відреагувала на це передбачувано: оголосила, що закриває своє постійне представництво при НАТО.

Перед від’їздом з Москви Олександр Грушко повідомив, що засідання ради не має порядку денного і буде лише неформальним спілкуванням. Він зауважив, що Росія їде на засідання «з абсолютно реалістичними очікуваннями й сподіваннями на серйозну розмову».

Проте, схоже, очікування Кремля не справдилися. Після завершення зустрічі з росіянами до журналістів вийшов Генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він відразу заявив, що дискусія була нелегкою. «У нас відбувся серйозний обмін думками про ситуацію довкола України і європейську безпеку», — сказав Столтенберг.

Між НАТО й російськими переговірниками «існують істотні розбіжності, які нелегко подолати». Під «істотними розбіжностями» Генсек мав на увазі вимогу Росії про подальше нерозширення Альянсу на схід і нерозміщення сил НАТО на його східних кордонах. «Партнери з НАТО ще раз підтвердили підтримку політики відкритих дверей і принципу, що кожна країна має право сама обирати свою систему безпеки», — наголосив Генсек. Союзники підтвердили, що вони не дозволять позбавити їх можливості захищати та обороняти одне одного, зокрема це стосуються присутності військ НАТО на східних кордонах Альянсу.

Єнс Столтенберг повідомив, що запропонував російській стороні провести нові зустрічі, щоб продовжити дискусію з питань прозорості військових навчань, кібербезпеки та безпеки в космосі, проблем контролю за озброєннями та розміщенням ракет. За словами Генсека, російська сторона поки що не дала згоди на такі зустрічі.

Під час зустрічі союзники закликали Росію вивести війська з території Грузії, Молдови й України, «бо ці сили там небажані, їх туди ніхто не запрошував».

«Україна не становить загрози Росії, вона має право захищатися. Росія — найбільша військова потуга у Європі, і 2014 року вона вже використала свою силу проти України, окупувавши Крим, і нині контролює сепаратистів на Донбасі. Тому агресор — це Росія, яка стягнула до українського кордону 100 тисяч солдатів, військову техніку і вдається до загрозливої риторики. Ця криза — справа рук Росії, і тут важко щось заперечити», — сказав Єнс Столтенберг, відповідаючи на запитання російського пропагандистського телеканалу про те, що НАТО, озброюючи Україну, нібито створює загрозу для Росії.

Судячи з того, що Генсек кілька разів уникнув прямої відповіді на запитання, чи вдалося союзникам домовитися про деескалацію на українському кордоні, загроза вторгнення Росії в Україну не зменшилася. «Ризик воєнного конфлікту в Європі високий, тому нині особливо важливо вести дискусії», — сказав Генсек. Він зауважив, що попри готовність говорити з росіянами, союзники мають тверезий погляд на ситуацію. «Ми нагадали, що в разі вторгнення в Україну Росія відчує серйозні наслідки — політичні й економічні, а НАТО надасть нашому партнеру Україні практичну допомогу», — заявив Генсек.

Сьогодні міністри оборони країн-членів НАТО обговорять підсумки зустрічі Ради НАТО — Росія на засіданні військового комітету, до участі в якому запрошено представників України та Грузії. А у Відні розпочнеться зустріч у форматі Постійної ради ОБСЄ, де представники Росії знов оприлюднять свої ультимативні безпекові вимоги.