Шановні, якщо хтось уже пошив велику торбу на гроші, які нового року мають полинути в аграрний сектор, то відкладіть її поки що якнайдалі. Та й нафталіном притрусити не завадить, бо чекати доведеться довго.

Адже в короткостроковій перспективі підстав для зростання інвестиційної активності в сільському господарстві немає, вважає провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль. За його словами, обсяги капітальних інвестицій у розвиток аграрної галузі економіки за дев’ять місяців 2019-го порівняно із січнем — вереснем попереднього року зменшилися на 11,3% — до 38 534,2 мільйона гривень. За цей період зросли тільки капітальні інвестиції в рибне господарство (+11,4%).

Отже, прогнози зростання, зроблені раніше, не справдилися. Замість очікуваних раніше уповільнених темпів приросту капітальних інвестицій у сільському господарстві України у другому та третьому кварталах 2019 року розпочався значний інвестиційний спад. Це свідчить про інвестиційну кризу в аграрному сегменті економіки, зазначив Микола Кісіль.

На його думку, такий стан справ у галузі спричинений воєнними та іншими загрозами, формуванням несприятливої аграрної політики і скороченням обсягів державної підтримки виробників. Щодо цього останнього інакше й бути не могло з огляду на показники, закладені в бюджет 2019 року, ще за попередньої влади.

Як зауважував той самий експерт ще рік тому, інвестиційну діяльність в аграрному секторі економіки стримує уповільнення темпів зростання внутрішньої роздрібної торгівлі, зумовлене динамікою купівельної спроможності громадян. Відтоді як щось і змінилося, то не в бік поліпшення. Отже, і цей чинник падіння діє. До всіх перелічених негативних чинників додалися й нові: очікування купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, а також дефляція національної валюти, яка негативно позначається на експортних доходах суб’єктів агробізнесу. Адже ціни на сільгосптехніку, посівний матеріал, мінеральні добрива, іншу сільгоспхімію тощо не падають.

У разі запровадження ринку землі суб’єкти аграрного бізнесу витратять усі кошти на її купівлю, а на розвиток виробництва нічого не залишиться. Та який там розвиток — аби на поточні виробничі потреби залишилося! Такої думки дотримуються багато фахівців агробізнесу. Мало того, оскільки існує кореляційний зв’язок між розміром інвестицій у сільське господарство і валовим регіональним продуктом, різкий спад інвестиційної діяльності в сільському господарстві спричинятиме негативні тенденції в динаміці показника валового внутрішнього продукту України.