Недалеко від міста Нісько, що на південному сході Польщі, будівельники, прокладаючи нову дорогу, виявили рештки 115 осіб, де більшість – це діти. Ця знахідка підтвердила давнє місцеве повір’я, що кладовище померлих дітей було розташоване десь в районі Церковних гір. Археологи, які досліджували це масове поховання, виявили цікаву особливість – у багатьох дітей у роті знайшли монети.

Більшість тіл були поховані в окремих могилах, але була і група з чотирьох тіл, небіжчиків поховали досить тісно обличчям до заходу. Відзначається, що одне з тіл належало дитині, яка була значно молодша за інших трьох дітей. Коли археологи уважніше оглянули тіла, вони виявили, що у багатьох з дітей були монети в роті. Археолог Катажина Олешок, що працює на місці розкопок, заявила, що таємничі монети є ознакою стародавніх вірувань дохристиянського періоду, які практикувалися аж до дев'ятнадцятого століття. Це «плата поромника», також відома як традиція Харона, похоронна практика, поширена у стародавній Греції і Римі.

У грецькій і римської міфології Харон був перевізником Аїда, переправляли душі недавно померлих через річки Стікс або Ашерон, які відокремлювали світ живих від світу мертвих. Монета, відома як «Обол Харона», була платою Харону за цей прохід і її часто поміщали в рот мертвих. Практика була неоднорідною – кількість, розміщення і тип монет відрізнялися залежно від місця і від культури тих народів, які використовували цей похоронний ритуал, але вони були широко поширені в греко-римському світі і на Близькому Сході. Цей похоронний ритуал використовувався місцевими жителями в пізній античності і продовжився на початку християнської ери аж до 19 століття.

Велика частина монет, знайдених у роті дітей, була викарбувана за часів правління польського короля Сигізмунда III Васа (1587-1632 рр.). Також були виявлені деякі монети, які датуються правлінням короля Іоанна II Казимира (1648-1668 рр.).

Ніяких інших артефактів або предметів поховання таких як цвяхи або навіть ручки для трун на місці не було виявлено. Археолог Катаржина Олешок розповіла, що громада, в якій поховані діти, ймовірно, була дуже бідна. Крім того, вона пояснила, що розташування скелетів і їх стан збереження вказує на те, що це відкриття є кладовищем католицької церкви. З письмових джерел відомо, що під час візиту краківських єпископів в Іжове в 1604 році вже існувала «велика парафіяльна церква з садом, настоятелем, школою і кладовищем. Ймовірно, воно існувало вже з 1590 році.

«Розташування скелетів, стан їх збереження вказує на те, що знахідка є католицьким церковним кладовищем, про яке добре дбали. Жодна могила не пошкоджена іншою. Жителі точно знали, де у могилах поховані їх співвітчизники, вони старанно доглядали за могилами», – каже пані Олешок.

Територія, в якій були виявлені мертві діти, тепер вкрита лісами і на ній немає надгробків, збереглася лише невелика каплиця з ознаками колишньої церкви. Археологи сказали, що тіла будуть ексгумовані і після вивчення антропологами їх в кінцевому підсумку передадуть місцевій парафіяльній церкві і перепоховають на місцевому кладовищі, щоб рештки померлих продовжити свою подорож через річку Стікс.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»