«До чотирьох років у дітей проявляється 50% їхнього дорослого інтелектуального потенціалу, до шести — 70, до восьми — 90. За сприятливих умов у восьми-дев’ятирічному віці вони починають пробувати себе, іноді яскраво, в літературі. У дев’ятилітньому віці Леся Українка написала не по літах зрілий вірш «Надія», — зазначив письменник Володимир Даниленко у книжці «Лісоруб у пустелі. Письменник і літературний процес».
Столична школярка Софія Шлінчак також має дев’ять років. Попри юний вік, вона не тільки написала свою першу книжку, а й видала її. За словами відомого дитячого письменника і головного редактора видавництва «Фонтан казок», яке й дало зелене світло творчому доробку учениці четвертого класу, Івана Андрусяка, йдеться про всеукраїнський рекорд, оскільки досі наймолодшим автором друкованої книжки у нас була дванадцятирічна дівчинка. Звичайно, беруть до уваги тільки дитячі літературні праці, які пройшли сито професійних видавництв.
Рекорд зареєстровано офіційно. У жовтні цього року його оголосили експерти Національного реєстру рекордів. З огляду на те, що Софійка не лише сама написала книжку, а й власноруч її проілюструвала десятками малюнків, фахівці оголосили одразу дві номінації: «Наймолодша авторка виданої друком прозової книжки» та «Наймолодша ілюстратор виданої друком книжки».
«Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю» — таку назву має створена дівчинкою захоплива історія про левеня та його друзів папугу і тукана. Звичайно, без допомоги дорослих у цій відповідальній справі не обійшлося. Малювати юній казкарці допомагала художниця Ная Іващук, а обов’язки літературного редактора взяв на себе тато Софії журналіст Віктор Шлінчак, який наголосив, що внесок дорослих був важливим, але не таким уже значним.
За словами батька, донька навіть після вичитування тексту професіоналами допрацьовувала свою казкову історію, наполягала на поверненні до нього вдалих, на її думку, фраз і речень. Тобто поводилася як справжній письменник, який знає ціну написаному слову, виявляє характер і наполегливість.
Ось що сама дівчинка вказала у післямові про свою роботу над казкою: «Коли я вирішила писати цю книжку, то одразу сказала сестрі Стефанії та братові Вадиму, що це буде історія про трьох друзів. Диктувала свої фантазії татові, а він записував їх за мною, потім ми це разом перечитували і правили, бо ще не вмію швидко друкувати. Мої брат і сестра були першими слухачами. А ще — мама. Їм сподобалося».
Над книжкою дівчинка працювала в той час, коли інші діти відпочивали, — на літніх канікулах. Її літературний витвір матиме і суспільну складову, зокрема допоможе онкохворим малюкам. «Ми домовилися, що частина коштів від невеличкого накладу піде у фонд «Таблеточки» на підтримку і лікування діток, — сказав Віктор Шлінчак. — І Софія схвально відгукнулася про це. Ми плануємо провести презентацію в лікарні «Охматдит» і передати туди частину накладу. Частина поїде на схід для наших діток, які перебувають у зоні бойових дій. Це заохочувальний проект для талановитих дітей».
Перші відгуки про книжку позитивні. Володимир Чернишенко у рецензії на «Буквоїді» зазначив: «Вважаю, що «Надзвичайні пригоди…» знайдуть вдячного читача — бодай тому, що їх написала дитина для дітей, так, як хочуть діти».
Презентацію книжки Софії Шлінчак у Національному музеї книги і друкарства (майже за два тижні до оголошення рекорду) відвідали дорослі й діти. Малеча разом з авторкою весело проводила час в іграх, на майстер-класі з малювання героїв Софійчиної казки, отримувала подарунки за демонстрацію своїх талантів. Вела захід співачка та художниця Анжеліка Рудницька.
Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»