Маючи досвід боротьби за незалежність України на початку ХХ століття, ми шукаємо відповіді, намагаємося зрозуміти, що пішло не так і які уроки потрібно винести, щоб не допустити подальших помилок. Про це віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала у Нью-Йорку на урочистому заході з нагоди 100-річчя спадщини Української Народної Республіки.
Проводячи паралелі з подіями, що супроводжували Україну в боротьбі за незалежність, Іванна Климпуш-Цинцадзе згадала про приклади з власного життя: «Для мене ця трагічна і водночас героїчна боротьба — важлива частина сімейної історії. Я зростала на розповідях про мого діда, Дмитра Климпуша, одного з лідерів Карпатської України. Він вважав, що українці, як і будь-яка інша нація, заслуговують на власну державність. Він і вся його родина заплатили високу ціну за віру і любов до України».
Без міцної і безпечної України складно буде зберегти стабільність і безпеку на європейському континенті: «Захід разом з вільною та безпечною Україною матиме нові перспективи. Вибір простий: виграти разом з Україною або не мати реального майбутнього. Ось чому Україні не можна чекати на порозі НАТО та ЄС», — вважає урядовець.
Росія намагається переконати наших західних партнерів у тому, що Україна небезпечна й нестабільна країна. «Ми не можемо стати жертвою російської пропаганди про те, що нібито Україна є «слабкою державою». Ця так звана слабка держава зуміла розпочати і проводить низку структурних реформ, які охопили майже всі сфери суспільного життя — від децентралізації, медицини, освіти до фундаментальних реформ у безпековій, судовій системах та у правоохоронних органах. Кожен день ми працюємо, щоб стати ближче до ЄС та НАТО. І тому надважливою стала ініціатива Президента щодо закріплення європейської та євроатлантичної інтеграції в Конституції України, — цитує слова Іванни Климпуш-Цинцадзе служба віце-прем’єра. — Темпи реформ можуть бути не такими швидкими, як би нам хотілося. Але ми віддаємо перевагу стабільній еволюції, ніж дестабілізуючим непродуманим миттєвим змінам».
Відділ новин
«Урядового кур’єра»