УКРАЇНА І СВІТ. Наприкінці польського головування у ЄС прем’єр-міністр Дональд Туск сказав у виступі перед Європейським парламентом, що фінансова криза, яку переживає Європа, тепер перетворилася на політичну, коли учасники повинні вибрати між «співтовариством» та «національним і державним егоїзмом»:
«Керувати єврозоною не може одна чи дві країни, навіть якщо це найпотужніші держави. Це має бути керівництво на базі європейських інституцій. Якщо ми не можемо виконати це завдання, то майбутні покоління проклинатимуть кризу, проклинатимуть нас».
Експерти вважають, що Варшаві, яка залишається за межами єврозони, було важко претендувати на провідну роль у фінансових справах ЄС, де музику замовляють, як відомо, Париж і Берлін. Говорить експерт Центру досліджень європейської політики Пьотр Качинський:
«Польща не брала участі в самітах зони євро в липні та жовтні. Вона просто виконувала рішення самітів: ухвалення заходів з посилення фінансової дисципліни є успішним завершенням цього процесу. Ці заходи дуже важливі, і Варшава виконала дуже важливу роботу. Але ці рішення було ухвалено без її участі».
Усі 20 років після краху комунізму Польща не переживала рецесію. За прогнозами, ця сусідка України може витримати й нинішню кризу. Пояснює депутат ліберальної фракції Європарламенту Александер Ґраф Ламбсдорфф:
«Це єдина країна ЄС, по якій не вдарила боргова криза, криза в зоні євро. Натомість економіка Польщі дедалі зростає».
Прем‘єр-міністр Польщі Дональд Туск підтримав канцлера Німеччини Анґелу Меркель, коли вона вимагала змінити європейський договір для підсилення бюджетної дисципліни. Підтримка польського лідера може здатися дивною, адже Польща історично конкурує з Німеччиною. Однак уряд Туска з самого початку дійшов висновку, що саме Берлін може допомогти Варшаві покращити свої позиції в Євросоюзі.
За часів правління братів Качинських – президента і прем‘єр-міністра – їхня національно-консервативна політика не сприяла потеплішанню відносин між Польщею та Німеччиною. Але з приходом нової польської влади все змінилося на краще.
Говорить депутат ліберальної фракції Європарламенту Александер Граф Ламбсдорфф:
«Польсько-німецькі відносини традиційно були радше напруженими, особливо за часів братів Качинських. Але з Дональдом Туском у ролі прем’єр-міністра Польщі і новим німецьким урядом напруженість однозначно послабла, це була не тільки розрядка, а й конструктивна спільна участь у європейських проектах, тож відносини вже довгий час є чудовими».
Незважаючи на те, що близько 70% громадян Польщі підтримують європейську інтеграцію, і досі деякі польські політики намагаються використати національно-консервативну риторику, аби підживити побоювання щодо Європи і щодо втрати суверенітету. Як і в інших країнах, під час глибокої фінансової кризи націоналісти не хочуть чути про єдину Європу.
Річард Антоні Легутко, депутат консервативної фракції Європарламенту:
«Нічого не сталося, як ми й очікували! Не відбулося нічого такого, де б можна було побачити дії польського головування в ЄС».
А ось що сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський:
«Найбільшою загрозою для безпеки та процвітання Польщі сьогодні був би крах єврозони. І я вимагаю від Німеччини: заради вас і нас допоможіть її виживанню і процвітанню».
Результати головування Варшави в ЄС коментує Домініка Чосіч, польська політична журналістка:
«Шість місяців нашого головування у ЄС були гарною можливістю пояснити польським громадянам, що таке Європейський Союз, як він працює і яку позицію займає там Польща».
Варшава прагнула підтримувати діяльність громадянського суспільства в країнах східного сусідства, відстояла власну ідею про створення Фонду підтримки демократії в сусідніх з ЄС країнах.
Говорить Яцек Саріуш-Вольський, польський євродепутат:
«Упродовж шести місяців ми завершили переговори щодо створення зони вільної торгівлі й угоди про асоціацію з Україною. У Білорусі не відбулося жодних позитивних змін, Європарламент вирішив розпочати переговори з Грузією про вільну торгівлю, у Молдові ситуація змінюється на краще».
На недавньому саміті Україна-ЄС європейські лідери, однак, вирішили не підписувати угоду з Києвом, доки не буде вирішено справу ув’язненої лідерки опозиції Юлії Тимошенко. Відносини між Україною та Євросоюзом здаються радше напруженими.
Під час польського головування в ЄС ситуація в Білорусі також не стала кращою. Режим Аляксандра Лукашенки, як і раніше, бореться з мирними демонстрантами, арештовує і ув‘язнює активістів громадянського суспільства і журналістів. Говорить Жанна Літвіна, голова Білоруської асоціації журналістів:
«Весь цей рік, починаючи з січня, напевно, цілий арсенал якихось прийомів було використано проти незалежної журналістики. На жаль, білоруський журналіст, незалежний журналіст знає, що таке бути затриманим, що таке опинитися у в’язниці за свою професійну діяльність.»
Енергоресурси майбутнього: надії на сланцевий газ
Європа і, в першу чергу, Польща мають великий потенціал у видобутку сланцевого газу. Енергетичні компанії наголошують, що завдяки цьому нетрадиційному паливу Європі вдасться задовольнити попит на газ, який у найближчі десятиліття має зрости на 25 відсотків. Але поки що до сланцевого газу ставляться обережно.
«Сланцевий газ – це не привид, це просто різновид газу, який видобувається трохи по-іншому, – пояснює Лена Коларська-Бобінська, польська депутатка Європарламенту. – Усі джерела енергії небезпечні чи безпечні, якщо ми робимо їх безпечними».
У той же час екологічні організації в Європі б’ють на сполох: видобуток сланцевого газу, мовляв, шкодить довкіллю і може спричиняти землетруси. Франція вже запровадила мораторій на видобуток сланцевого газу.
«Існує дуже високий ризик як для навколишнього середовища, так і для здоров‘я людини. Йдеться про зміни у кліматі, забруднення ґрунтових вод і повітря, збільшення шумового забруднення, питання землекористування, здоров‘я працівників», – зазначила Лізетт ван Вліт, радниця екологічної організації HEAL.
У США близько чверті поставок природного газу складає сланцевий газ. Україна і Польща хочуть завдяки сланцевому газу зменшити енергозалежність від Росії. Варшава вже дозволила багатьом енергетичним компаніям видобувати сланцевий газ. Серед них – ExxonMobil.
«Європа потребує більше природного газу. Він є найчистішим з традиційних джерел енергії, виділяє значно менше вуглекислого газу»,- сказав Гайнріх Герм Штапельберг, менеджер ExxonMobil.
Єврокомісія відмовилася заборонити видобуток сланцевого газу й виступила за ухвалення єдиних норм для Євросоюзу.
Ми в Google+