Десятки керівників французьких компаній готові розширювати на нашій території свої проекти. Фраза міністра економіки та фінансів Франції Мішеля Сапена про майбутнє партнерство України з цією Республікою та Європою пролунала у Парижі під час Українсько-французького бізнес-форуму. Цей захід привернув увагу керівництва майже двохсот провідних компаній обох країн. Українська делегація під час тематичних панелей намагалася представити нашу державу як надійне місце для інвестицій і торгівлі. Дискусії розгорталися навколо кількох тем: «Українська економіка в процесі трансформації: можливості й сектори майбутнього», «Французькі інструменти, роль банківського сектору та проекти міжнародних фінансових інституцій».

Діючі й потенційні інвестори з Франції шукали з керівництвом нашої держави точки дотику у питаннях розвитку сільського господарства, агропромислового комплексу, інфраструктури, транспорту. Коли йшлося про промисловість та енергетику, акценти розставляли на перспективах приватизації державних підприємств, коли порушували питання, пов’язані з IT-сферою та інноваціями, говорили про досягнення.

Вже в Києві докладніше про суть бізнес-форуму розповідала під час прес-конференції заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України Наталія Микольська.

Вона поінформувала, що захід організовував Офіс із просування експорту (створений при Мінекономрозвитку) та організація «Бізнес Франс». Настрій української делегації був оптимістичним, оскільки інтерес до «України-бізнесової» почав зростати, бо французькі підприємці розглядають варіанти як «розширення своїх інвестиційних портфелів», так і їх відкриття з нуля. Річ у тім, що французи нині відшукують можливості вкладати кошти у країни Центральної та Східної Європи. В Україні у фокус їхньої уваги потрапляють, передовсім, агрокультура й агробізнес, інфраструктура й транспорт.

Торгпред особливо наголосила, що Мішель Сапен відзначив досягнення Україною прогресу в макроекономічній стабілізації, перших кроках реформи дерегуляції, веденні боротьби з корупцією. Учасники форуму разом з ним позитивно оцінили й запровадження електронного декларування, електронної системи публічних закупівель Prozorro.

«Пріоритети уряду: макроекономічна стабілізація, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, забезпечення верховенства права, протидія корупції, підвищення державного управління, безпека громадян, приватизація державних підприємств і продаж Одеського припортового заводу. На кожній панелі ми закликали французький бізнес інвестувати в Україну. Прогрес у реформах має стати поштовхом для цього», — розповіла посадовець.

Зокрема наша сторона сподівається вивести вітчизняні компанії на французький ринок. «Офіс із просування експорту організував 50 зустрічей в межах форуму. Результати побачимо протягом чотирьох місяців», — додала Наталія Микольська.

Особисто вона намагалася донести у Парижі кілька думок. По-перше, Україна може бути місцем для розташування та виробництва потужних компаній. По-друге, нашій державі по силах експортувати свої товари за кордон. Конкурентні переваги України: угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та Канадою, географічне місцерозташування, «достатньо розвинена інфраструктура», високий освітній рівень громадян.

«Французький бізнес присутній в Канаді і канадський у Франції. На форумі викликала інтерес наша угода з Канадою. Трикутник угод «ЄС—Канада—Україна» може спрацювати, — пояснила посадовець. — Зокрема це поштовх для співпраці українських і французьких компаній. Ми показали, що Україна нова, інша, викотехнологічна й важливий гравець на ринку, який робить готові проекти».

Директор асоціації «Інформаційні технології України» Віктор Валєєв розповів, що ІТ-сфера дає Україні експортного прибутку на 2,8 мільярда доларів. «Цього року очікують до 20% приросту експорту ІТ-послуг з України. Ми повертаємося до «дореволюційних» темпів зростання показників», — сказав він, назвавши Україну третім експортером ІТ-послуг до країн ЄС.

Ще торгпред України анонсувала на 10 листопада проведення консультацій у межах Світової організації торгівлі з Росією щодо обмеження транзиту до країн Центральної Азії.