Галузь зв’язку розвивається попри воєнні виклики

Торік уперше за часи незалежності презентовано Стратегію розвитку сфери електронних комунікацій до 2030 року. Стратегія зосереджена на двох головних напрямах: доступності сталого зв’язку та розвитку галузі електронних комунікацій як фундаменту економіки. Протягом року ухвалено чотири ключові закони та 16 підзаконних актів, з яких вісім — євроінтеграційні. Зокрема, початок приєднання до «Роумінгу як вдома» та подовження пільгових роумінгових умов для українців у ЄС.

Мобільні оператори покрили зв’язком та інтернетом 809 населених пунктів і побудували 3400 нових базових станцій. На 35% підвищилася швидкість мобільного інтернету порівняно з 2023 роком — до 31,23 Мбіт/с. Для стабільної роботи мереж під час відключень електроенергії було встановлено понад 500 тисяч акумуляторів і генераторів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), провела аукціон радіочастот (2100, 2300, 2600 МГц). На ньому оператори отримали ліцензії на користування частотами і сплатили 2,9 млрд грн за користування ними — кошти одразу спрямували в державний бюджет.

Також започатковано впровадження 5G: уряд затвердив план підготовки до пілотного проєкту. Початок втілення заплановано у Львові влітку 2025 року.

Київстар, VEON і Starlink підписали угоду про запуск революційної технології супутникового зв’язку Direct to Cell. Завдяки технології в українців буде зв’язок навіть у найвіддаленіших куточках країни. Україна стане однією з перших країн, де ця послуга буде доступною: восени 2025 року Київстар планує запуск функцій обміну SMS та OTT-повідомленнями. Наступним етапом стане голосовий зв’язок та передача даних.

Усіх цих результатів вдалося досягти завдяки бізнесу та фахівцям галузі: протягом 2024 року визнано критично важливими 400 підприємств, заброньовано понад 14 000 працівників, 42 критичних підприємства створили аварійні бригади, повідомляє Мінцифри.