Бути журналістом у Росії означає піддавати своє життя особливому ризику. Надто якщо ти журналіст з України. 21 березня у Москві наряд поліції затримав журналіста УНІАН, акредитованого в російській столиці, Романа Цимбалюка та оператора телеканалу «1+1» Микиту Бородіна. Українські журналісти в момент затримання спілкувалися з аспірантом історичного факультету МДУ Захаром Сарапуловим, який 18 березня, в день анексії Криму Росією, розмахував саморобним прапором України з вікна гуртожитку Московського державного університету.

Після трьох годин перебування у відділку українських журналістів відпустили — надто резонансним виявилося затримання, на яке блискавично зреагували колеги та українські дипломати. Поліція Москви пояснила затримання Романа Цимбалюка й Микити Бородіна тим, що хотіла «з’ясувати особи затриманих». Про це розповів начальник управління консульського забезпечення департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич, повідомляє УНІАН. За його словами, жодних інших претензій до українських журналістів поліція не висувала.

Кожен день роботи Романа Цимбалюка в РФ — як перебування в жерлі вулкана. Фото з сайту nv.ua

Речниця російського МЗС Марія Захарова виправдовувалася тим, що поліцейський наряд нібито викликали люди, які «скаржилися на крики», а зовсім не пильне ФСБ, доблесні працівники якого почали «пасти» аспіранта-правдолюба одразу після того, як він наважився висловити самотній протест проти «кримнаша».

Тим часом українська влада й міжнародна спільнота продовжує боротьбу за звільнення іншого українського журналіста, кореспондента Укрінформу в Парижі, якого незаконно затримали та ув’язнили під час відвідування родичів у Москві в жовтні 2016 року. Романа Сущенка російська влада звинувачує в шпигунстві й незаконно утримує у Лефортівському СІЗО російської столиці. Нещодавно російський суд продовжив термін його утримання під вартою до 30 квітня.

Два дні тому Роман Сущенко зміг уперше за півроку побачитися з дружиною Анжелою, оскільки досі російська влада дозволу на побачення не давала. За словами Анжели, вона змогла поспілкуватися з чоловіком через скло, перемовляючись по телефонному апарату. Вона привезла чоловікові фотографії та малюнки сина Максима, але співробітники СІЗО передали Романові лише фото. Тюремників налякали підписи під дитячими малюнками загадковими мовами — українською та французькою, через які вони й відмовилися брати малюнки. Мабуть, їм привиділися зашифровані заклики до повалення влади в Росії чи план втечі Романа з Лефортово. Хоч насправді, за словами Анжели, на одному з малюнків була Ейфелева вежа, біля якої Максим з татом любили гуляти.

«Він підписав малюнок словами «Ейфелева вежа» французькою й українською мовами», — розповіла дружина Романа. За її словами, на другому малюнку син намалював жовтий літак, щоб «тато повернувся на ньому додому», а на третьому — будинок і сім’ю з підписами «Мама, папа, Юля» (дочка Романа). Їх також заборонили передати українському бранцеві. 

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»