Білих птахів можна побачити на шпалерах у лікарні в шахтарському селищі Гірське. Цей медичний заклад на Луганщині вже майже два роки приймає пацієнтів, серед яких багато самотніх бабусь, котрим більше ніде шукати допомоги. «Це ми самі клеїли шпалери, щоб стареньким пацієнтам було веселіше, — зізнається медсестра геріатричного відділення лікарні Олена Бабченко. — Усі ремонти в лікарні зробили власними силами».

Тутешні медичні працівники згадують, як у 1993 році відкривали споруду, потім певний час будівля простоювала, а нині до місцевих нужденних додалися хворі з довколишніх селищ Золоте, Тошківка й Новотошківка, а також Нижнє, Оріхове, Привілля, Червонівка, Троїцьке Попаснянського району. Пацієнтів знову багато, а будівля зношена, вікна й дах, система опалення й палати потребують ремонту.

Та доки доля ремонту вирішується, літні люди іноді проводять тут чи не по півроку, як Раїса Шушкова з Троїцького. 74-річна жінка потрапила до лікарні з інсультом, прикута до лікарняного ліжка вже не один місяць. Дітей не має. Вдома, у селищі, що майже на лінії розмежування, чекають на повернення господині лише кішка Мурка та собака Шарик.

«Персонал дуже хороший. Тут навіть можна попросити — і тобі стрижку зроблять. Усі дуже уважні й привітні», — розповідає Раїса Миколаївна. Вона сама вважає, що крім ліків та смачної їжі (борщ як удома), одужати допомагає саме ставлення медичних працівників.

Нині в лікарні 20 ліжок відведено під геронтологію. Раніше таке відділення було у селищі Калинове. Та тепер і відділення, й селище опинилися на тимчасово окупованій території. Тож, за словами фахівців, місць для лікування самотніх стареньких потрібно більше. До того ж часто до лікарні Гірського, що розташована поблизу від лінії розмежування, звертаються люди, які постійно проживають не просто в так званій сірій зоні, а на тимчасово окупованій території області. Лікарі й таким не відмовляють у допомозі, тому що лікарня — це форпост милосердя.