Ми всі нарешті повинні зрозуміти, що здоров’я людини — це найбільше надбання сім’ї, нації та Української держави. Людина здоровіша не там, де більше лікарень та лікарів, а де розвинена профілактична робота.
Одна з помилок нашої охорони здоров’я — те, що не реформували первинну ланку, не впровадили систему сімейного лікаря, хоча маємо нормативну базу. Сімейний лікар — це найпоширеніший принцип надання медичної допомоги населенню в розвинених країнах. Скажімо, у США сімейні лікарі становлять 33%, в Канаді — 67, Німеччині — 58, Великобританії — 73, Японії — 80, в Україні — 15—18%. Світовий досвід переконує, що чим більше співвідношення між кількістю сімейних лікарів та спеціалістів, тим кращий стан здоров’я населення та значно менші затрати на утримання медицини. Так, США при значних затратах на охорону здоров’я та за наявних 33% сімейних лікарів на 34-му місці з якості надання медичної допомоги, а Куба, маючи 70% сімейних лікарів, — на 37-му.
Досвід львів’ян теж підтверджує ефективність системи сімейної медицини: знизились захворюваність і смертність населення, вдвічі скоротилася кількість госпіталізації та викликів швидкої допомоги тощо. На нашій Івано-Франківщині тільки 49% жителів обслуговують сімейні лікарі в умовах незадовільного матеріально-технічного забезпечення та без належного матеріального стимулювання. В Україні передбачено фінансування медицини з розрахунку на одного жителя. Гадаю, що ці кошти найкраще спрямувати сімейному лікарю, де мають обстежуватися та лікуватися майже 90% всіх пацієнтів зони обслуговування. Наприклад, якщо торік у нашій області передбачили близько тисячі гривень на одного жителя, а якби хоч 500 гривень надали сімейному лікарю, в якого на дільниці переважно 2000 жителів, то річний бюджет цієї інституції становив би один мільйон гривень. Цих коштів достатньо, щоб забезпечити гідну зарплату медперсоналу, придбати апаратуру, транспорт та почати будівництво житла для медичних працівників. За такої системи організації роботи сімейному лікарю вигідно своєчасно обстежувати, лікувати пацієнтів, пропагувати здоровий спосіб життя, адже від їхнього здоров’я залежить його зарплата. Це стимулюватиме лікаря підвищувати свій фаховий рівень, зменшувати рівень госпіталізації та направлення хворих на консультації до спеціалістів, щоб не витрачати зайвих коштів із бюджету амбулаторії. Це і є децентралізація фінансування в охороні здоров’я, шлях до збільшення тривалості життя українців і зменшення корупції.
Стаціонарних ліжок у медичних закладах області вдвічі більше, ніж у розвинених країнах, тобто майже половину їх потрібно скоротити, натомість розвивати сітку денних стаціонарів у поліклініках та на дому, де можна працевлаштувати вивільнених медиків стаціонарів.
Сьогодні потрібно підтримати прагнення МОЗ України надати більше економічної самостійності медичним закладам. В Івано-Франківській міській лікарні №1 ще 1991 року було напрацьовано механізм переходу охорони здоров’я на економічні методи управління, видано 18 томів методично-інструктивних матеріалів, що дало змогу вирахувати вартість медичних послуг, підготувати моделі кінцевих результатів для всіх лікувальних закладів області. Міська клінічна лікарня №1 уклала контракти з трудовими колективами, страховими компаніями, іногородніми фізичними особами тощо. Отримані додаткові кошти дали змогу оснастити лікарню найсучаснішою апаратурою: ми першими в західному регіоні започаткували лапароскопічні операції, відеогістероскопію, резектоскопію, холецистопанкреоскопію тощо. Ми єдині в державі власним коштом побудували шестиквартирний будинок та заміську спортивно-оздоровчу базу в Карпатах для медпрацівників. Нині голова Одеської облдержадміністрації Міхеіл Саакашвілі хоче реформувати медицину на тих засадах, які в нашій області започаткували ще 23 роки тому.
Євген РОМАНИШИН,
заслужений лікар України
Ми в Google+