Цими вихідними Президент Петро Порошенко побував у Вашингтоні. Там він провів зустріч із двопартійною групою сенаторів США, Спеціальним представником Сполучених Штатів Америки з питань України Куртом Волкером та взяв участь у церемонії прощання із сенатором Джоном Маккейном.
Із законодавцями було скоординовано подальші кроки щодо посилення міжнародних зусиль для деокупації українського Криму та Донбасу. Глава держави звернув увагу на протиправну діяльність РФ в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. Відбувся обмін думками щодо загроз для енергетичної безпеки Європи через реалізацію проекту «Північний потік-2». Президент також висловив сподівання на підтримку сенаторами зусиль України, спрямованих на офіційне визнання США Голодомору геноцидом українського народу.
Деокупація Донбасу була в центрі уваги і розмови з Куртом Волкером. Петро Порошенко також подякував США за продовження санкційної політики проти РФ, повідомляє департамент прес-служби АП. Глава держави наголосив на важливості посилення тиску на Росію для негайного звільнення українських заручників. Було обговорено й поглиблення співпраці між Україною та США для недопущення втручання Росії в українські вибори.
Символічно, але сам сенатор Маккейн, котрий докладно визначив, як саме має відбутися процедура його поховання, бажав присутності там Петра Порошенка. І аби той стояв поруч із Генеральним секретарем НАТО. Послання великого друга України було адресовано як іншим нашим друзям, так і ворогам.
«Сенаторе, ми дуже вдячні вам. І саме тому зараз, висловлюючи співчуття великої 45-мільйонної нації, я тут. Ви – справжній герой Америки, але ви і справжній герой України. Спасибі вам», — із сумом сказав Петро Порошенко.
Сенатор Маккейн був з Україною та українцями в критичні моменти нашої історії. Зокрема в час Революції гідності Джон Маккейн висловлював підтримку українцям, які стояли на Майдані. Під час збройної агресії Росії він називав речі своїми іменами, не вдаючись до дипломатичних словесних викрутасів. За це його любили й шанували друзі та прихильники, але люто ненавиділи вороги. А саме життя колишнього військового, а згодом сенатора, — приклад того, як саме треба служити своїй вітчизні.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»