Автор цього, поза всяким сумнівом, роману-прориву в українській літературі 60-70 років минулого століття Роман Іваничук спочив на Личаківському кладовищі рідного Львова. На превеликий жаль, нас полишила ціла епоха рідної літератури, особистість-глиба, на яку рівнялося сучасне красне письменство й до думки якої прислухалися мільйони поціновувачів великого таланту.

Бути патріотом — не означає кричати на всі усюди про свою любов до Батьківщини. Роман Іваничук виховував кожним словом, викохував у душах вдячних читачів ті відчуття, яких нам так часто бракує у швидкоплинному й бурхливому сьогоденні. «Зупинись, подорожній», задумайся над тим, хто ти є насправді на своїй землі, й візьми до рук роман митця, хоча б останній — «Вогненні стовпи». І збагни всю велич нації, народу, країни, в якій нам випало щастя жити й за яку варто боротися. Вся свідома Україна схиляє голову перед пам’яттю майстра, патріота, вчителя. «Своєю плідною літературною діяльністю він зробив визначний внесок у формування національної пам’яті та духовне відродження України. Його твори, пройняті любов’ю до рідної землі та народу, назавжди залишаться окрасою вітчизняної культури», — так відгукнувся Президент Петро Порошенко на скорботну звістку з міста Лева.