Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
В історії Національного Сорочинського ярмарку бували періоди занепаду й підйому, коли на його відкриття приїжджали президенти й прем’єр-міністри України. Останні два роки найбільше в Україні торговище проходить без представників влади, проте це мало позначилось на його життєспроможності.
Розкручений бренд продовжує жити повноцінним життям, у цьому можна переконатися, подивившись на ярмарок згори (на фото). Його нинішні організатори, які опікуються ярмарком ось уже 20 років, зберегли усталені кращі й запроваджують нові традиції ярмаркування, приготували для гостей безліч сюрпризів і подарунків. Зокрема, започаткували тематичну алею, на якій представлені кращі українські виробники вина та меду. Вдруге на ярмарку пройде пленер художників з усієї України, які надихнувшись ярмарком, малюватимуть картини на гоголівську тематику.
На садибі Хіврі триває фестиваль-конкурс українського весілля. Вперше демонструють своє мистецтво ансамбль української пісні й танцю «Верховина» і танцювальний колектив «Дунай» з канадського міста Едмонтон. Також уперше на ярмарку реалізують артпроект «З бабусиної скрині». У межах фестивалів «Ярмаринка» і «Ярмариночка» виступають сотні колективів та окремих виконавців, загалом понад 3 тисячі осіб. На торговищі реалізується масштабна програма вечірніх концертів, на День Незалежності виступатиме Вахтанг Кікабідзе (вхід 100 грн).
Окрасою Великосорочинського, як завжди, є майстри народних промислів з усіх областей України. Їх цього року понад 400.
Знайомлюся з деякими із них. Катя і Ігор Кудліни з Миргорода привезли на ярмарок сувеніри. Кажуть, у їхній родині цим бізнесом замаються усі дорослі. Свою продукцію реалізують на ярмарках і виставках. На Сорочинському ярмарку Ігор бував 15 разів. Йому тут усе подобається, незважаючи на дороге містове – за дві «точки» площею 8 кв. м вони заплатили 15 тисяч 200 гривень. Торік за 6 квадратів – 9 тисяч гривень. За рік, за словами Ігоря, ціна на містове піднялася на 20%.
«Брилі солом’яні! Купуйте брилі!, – чую збоку.
«І почім же ваші брилі-красені? – запитую. «За оцей найбільший (у діаметрі 70-80 сантиметрів) прошу 1000 гривень, а звичайні коштують від 400 гривень і до художньої безконечності», – сміється майстер.
Михайло Щербань приїхав поярмаркувати із села Іза, що на Закарпатті, привіз на продаж великий вибір різних кошиків з лози, частина з них – білі. «Білі зараз у тренді», – розхвалює товар пан Михайло. І пропонує покуштувати його домашнього вина з винограду сорту «Ізабелла». Та принагідно розповідає, що в Ізі «усі кошики в’яжуть».
Ой, і вино ж! Божественний аромат! І яке смачне! До речі, кошики з Ізи не дорогі, коштують від 100 до 500 гривень.
О! А це що за дивак із наковальнею на причинному місці! Чи не коваль Вакула часом? Так і є. «Бачите, в чому сила України?», – розпливається у щирій посмішці член спілки художників України, народний майстер України Леонід Терещенко із Сєверодонецька Луганської області. Його син Олексій, теж член спілки художників України, в цю мить щось виточує з дерева. Тепер зрозуміло, хто автор схожого дерев’яного шедевра на Головній сцені на садибі Хіврі.
Леонід Терещенко не тільки відомий мистець, виставлявся у Франції, Англії, Іспанії, Португалії і навіть Японії. Він ще й улюбленець публіки і керівник проекту «Сорочинський ярмарок» Світлани Свищевої. «У мене для Ляшка подарунок з вилами купували. А торік мені, як переможцю конкурсу, на Головній сцені на садибі Хіврі вручили оттакий коровай, я ледве доніс! Ото був справжній витвір мистецтва», – похвалився він. Але про те, скільки коштують його вироби, не сказав, бачачи, що я не збираюсь їх купувати. «Хочеться й тисячу попросить, і дві, але ж не дають». За його словами, вони з сином приїхали на ярмарок за витрішками. І більшість ярмаркуючих, на його думку, приїхали сюди за тим же. Потім, уже без жартів, зауважив: «Син ополониками займається. Але ми їх не привезли, бо бачимо, що з ярмарком щось відбувається. Раніше тут було не стать, усе було запруджене людьми, а тепер самі продавці, а покупців немає».
Нічого подібного! Вже до 11 ранку, моменту офіційного відкриття Національного Сорочинського, там ніде було яблукові впасти.
Що засмутило, так це те, що цьогоріч не побачив на ярмарку старих знайомих – волів Гайка і Соловейка. Замість них у ярмі тепер ходять і возять усіх охочих покататися на возі, молоді воли Мартин і Малюк. Наче дрібниця, а цей факт трішки засмутив. У всьому іншому отримав від заходу тільки позитивні емоції.
На фото: 1Soroschinskiy yarmarok – Хтивий дяк знову у своєму репертуарі; 2Soroschinskiy yarmarok – ;3Soroschinskiy yarmarok – Сфотографуватися на возі так прикольно!; 4Soroschinskiy yarmarok – Замість Гайка і Солов’я усіх охочих катають на возі молоді воли Мартин і Малюк; 5Soroschinskiy yarmarok – Шумить, вирує ярмарок; плюс іще 5 світлин - фрагментів ярмарку.
Фото автора.
Ми в Google+