Ризики, які може становити реалізація проєкту «Північний потік-2», обговорили Президент Володимир Зеленський і співголова німецької партії «Союз 90/Зелені» Роберт Габек. Він погодився з позицією нашої сторони, що цей проєкт має геополітичну суть і аж ніяк не економічну.

Під час обговорення питань співпраці в галузі енергетики сторони висловили обопільну зацікавленість у реалізації спільних проєктів на підтримку європейського зеленого курсу, а також у межах енергетичного партнерства між Україною та Німеччиною.

Глава держави подякував за незмінну підтримку Німеччини територіальної цілісності та суверенітету України. Було наголошено на неприпустимості агресивних дій Росії, які становлять небезпеку для миру й стабільності у Європі, зокрема таких, як нещодавнє нарощування угруповання російських військ на кордонах України.

Президент поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі, повідомивши про ризики від скупчення російських військ на українському кордоні. Розповів він і про кроки України на шляху до досягнення миру. Тому схвально поставився до рішення Роберта Габека побувати на лінії розмежування на сході.

«Високо ціную це ваше рішення. Ви зможете на власні очі побачити реальну картину російської агресії проти України. Сподіваюся, побачене вами на Донбасі сприятиме посиленню позиції вашої політичної сили на підтримку України», — цитує слова Володимира Зеленського пресслужба Офісу Президента.

Обговорено й питання європейської інтеграції України. Президент зокрема відзначив важливість надання Німеччиною політичного сигналу щодо європейської перспективи нашої держави.

Роберт Габек позитивно оцінив зусилля України на шляху реалізації євроінтеграційного курсу, відзначивши налаштованість його політичної сили на конструктивну взаємодію в цьому напрямі.

А посилення торговельно-економічної, енергетичної співпраці та протидію російській агресії обговорив із делегацією німецької влади згодом Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. На зустрічі були присутні Роберт Габек, депутат Європейського парламенту Віола фон Крамон-Таубадель, депутати Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Омід Нуріпур та Мануель Заррацін.

ФРН посідає перше місце серед торговельних партнерів України в ЄС. Прем’єр зауважив, що Україна прагне надалі використовувати спільний потенціал для розширення напрямів співпраці і зміцнення двосторонніх відносин.

За словами глави уряду, Україна зацікавлена в розширенні співпраці з Німеччиною в енергетичній галузі.

«Ми вже маємо вагомі напрацювання в цьому напрямі. Торік у серпні Україна й Німеччина підписали спільну заяву про налагодження енергетичного партнерства. Вона передбачає поглиблену взаємодію в галузях відновлюваної енергетики, енергоефективності, декарбонізації і зміни клімату, водневої економіки, трансформації вугільних регіонів», — цитує департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів слова Дениса Шмигаля. Україна, за його словами, має 61 вугільний регіон, що залежать від монопідприємств. А тому подякував Німеччині за допомогу в сприянні справедливій трансформації вугільних регіонів в Україні.

«Цього року ми започатковуємо два пілотні проєкти на шахтах. Ця реформа дасть змогу створити нові робочі місця й сприятиме декарбонізації. Україна твердо стоїть на засадах європейського зеленого курсу», — підкреслив очільник уряду.

Пріоритетна мета України в енергетичній галузі — приєднання до ENTSO-E. На переконання Прем’єр-міністра, синхронізація української енергетичної системи з європейською мережею 2023 року стане важливим кроком для України, над чим нині уряд активно працює.

Прем’єр-міністр відзначив важливість підтримки Німеччини у протидії агресії Російської Федерації та долучення німецької сторони до ініціативи «Кримська платформа».

Відділ новин
«Урядового кур’єра»