За словами Івана Дзюби, «тільки невіглаством є майже повсюдне зневажливе ставлення до Маркса людей, які його й не читали. В університетських колах він належить до найбільш читаних мислителів».

На підтвердження можна згадати оприлюднений журналом Newsweek рейтинг, у якому твори Маркса перебувають на 11 позицій вище, ніж Біблія. Це не дивує, якщо бачити різницю між комунізмом і марксизмом, творця якого перетворили на зручного для більшовиків кумира й ідола.

Слова Маркса, що «царство свободи починається лише там, де припиняється робота, продиктована нуждою», — найвлучніша оцінка СРСР і нинішньої України, звідки люди масово виїздять у пошуках гідного заробітку. Можна висміювати марксистський утопізм розподілу за працею, а не за власністю. Однак приклад шведського соціалізму і всієї Західної Європи демонструє, що в цивілізованому суспільстві наймана праця перестала бути синонімом бідності.

Маркс вважав, що майбутнє за суспільством «асоційованих виробників», перехідна форма до якого — сучасні йому акціонерні підприємства. А в Україні вони стали вивіскою приватної власності олігархів, що всього-на-всього експропріювали майно експропріатора, яким насправді був комуністичний режим в СРСР.