Напередодні Міжнародного дня білої тростини, який відзначали 15 жовтня, незрячі кияни влаштували акцію, щоб привернути увагу суспільства до захисту своїх прав та інтересів.

З усіх форм інвалідності одна з найважчих — сліпота. Майже 285 мільйонів людей у всьому світі мають значні проблеми із зором. З них приблизно 40 мільйонів — це тотально незрячі. В Україні немає офіційної статистики щодо людей з вадами зору. За неофіційними даними, їхня кількість коливається від 70 до 100 тисяч. У Міжнародний день білої тростини люди, які живуть у суцільній темряві, привертають увагу суспільства до своїх потреб. Адже їхнє життя — це постійна боротьба з реаліями. Навіть прочитати книжку або журнал крапковим шрифтом Брайля для незрячих у нашій країні стає дедалі складніше. Бо цього року, наприклад, ще не надано на друк рельєфно-крапкових видань жодної копійки.

А ще Українське товариство сліпих постійно відвойовує у всій країні будівлі, які споруджені за кошти інвалідів по зору. Свого часу були резонансні судові процеси за базу відпочинку «Івушка», що під Києвом, яка належить київському підприємству сліпих. Її шляхом рейдерського захоплення хотіли забрати у незрячих. Обстоював свої права на будівлю у столичних судах і реабілітаційний центр УТОС. А днями завершилася боротьба Українського товариства сліпих із Київрадою за приміщення єдиної в Україні редакції для сліпих, де готують спеціалізовану періодику для людей з інвалідністю по зору. Незрячі пройшли три судові інстанції, й коли дійшли до Вищого господарського суду, обурені кияни з вадами зору влаштували перед судом якраз напередодні Дня білої тростини мирну акцію протесту проти таких неєвропейських дій київської влади. Справа завершилася на користь УТОС.

— Хочу сподіватися, що Конвенція ООН з прав людей з інвалідністю, яку ратифікувала наша держава, отже визнала і зобов’язалася виконувати, стане гарантом захисту прав людей з особливими потребами, а для цього наші політики повинні реалізовувати всі її засади, — каже уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич.

А ще незрячі вимагають, щоб у законодавстві враховували їхні інтереси, щоб якісно працювали й виконували соціальні програми, щоб Київ та інші міста України були доступними і безпечними для людей з вадами зору.