Пам’яті Лесі Українки Національний музей літератури присвятив дві виставки
Переступивши поріг бібліотеки колегії Павла Галагана Національного музею літератури України, зустрічаєш погляд чарівної жінки, що уособлює весну. Портрет роботи художниці Наталії Синишин — оригінальний, передає внутрішню красу і силу геніальної Лесі Українки. Під портретом слова поета: «А щастя літало по світі зорею».
НЕПЕРЕВЕРШЕНА
"Хотіла б я піснею стати..."
Переступивши поріг бібліотеки колегії Павла Галагана Національного музею літератури України, зустрічаєш погляд чарівної жінки, що уособлює весну. Портрет роботи художниці Наталії Синишин — оригінальний, передає внутрішню красу і силу геніальної Лесі Українки. Під портретом слова поета: «А щастя літало по світі зорею».
— 1 серпня 1913 року в місті Сурамі на Кавказі померла Леся Українка, яка увійшла у свідомість народу як символ мужності, національної незборимості, що були невіддільні від її творчої геніальності. Тож до цієї дати ми підготували літературно-мистецьку виставку «…й слово мої уста німії оживило…», — каже її упорядник Галина Юсин.
Експонати підбирали так, щоб показати неповторну поетесу, драматурга-новатора, перекладачку, авторку психологічної прози та творів для дітей, проникливого літературознавця і критика, мистецтвознавця, етнографа, філософа.
Галина Юсин, упорядник літературно-мистецької виставки, присвяченої Лесі Українці, знає історію кожного експоната. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Структура виставки має хронологічно-жанровий принцип. Вона сформована на матеріалах музею. Представлені музейні раритети, зокрема прижиттєві видання творів поетеси: збірки поезій «Думи і мрії», «Відгуки», її переклади, першовидання «Лісової пісні» та «Народні мелодії з голосу Л. Українки».
Привертає увагу унікальний експонат — газета «Рада» Є. Чикаленка зі статтями С. Єфремова, з повідомленням про сценічне життя Лесиних драм та некрологом від 2 серпня 1913 року. У центрі виставки — автограф Лесі Українки, її лист до Бориса Грінченка від 6 липня 1903 року.
Намальована мелодія
Своєрідним продовженням цієї експозиції стала художня виставка «Намальована пісня».
«Хотіла б я піснею стати...» — ці поетичні рядки Лесі Українки стали мотивом до створення спільної виставки трьох самобутніх талановитих художниць: Наталі Синишин, Валентини Осишної та Наталі Дубенюк. Їх об’єднує філософське трактування ліричних творів письменниці. У пейзажах, портретах, сюжетних композиціях відчувається загострене сприйняття природи і людини, віртуозне володіння кольором, бездоганна технічна досконалість, закоханість в Україну, в творчість Лесі.
На виставці можна побачити видання творів поетеси ще за її життя. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
На виставці представлено близько 60 художніх творів, виконаних у техніці графіки, комп’ютерної графіки, олійного та темперного розпису.
— Твори унікальні, — каже заступник директора музею Раїса Сеннікова. — Вони вдало доповнюють літературну експозицію. А разом складають вінок пам’яті і вдячності Великій поетесі.
Виставки працюватимуть до 10 серпня.