Війна, яку росія розв’язала проти України, і дії російської армії на українській території підпадають під визначення злочину агресії відповідно до норм міжнародного права. Винних у цьому злочині російських політичних та військових лідерів слід притягнути до відповідальності. Для цього ПАРЄ у резолюції закликала створити спеціальний міжнародний трибунал і міжнародний механізм компенсації збитків, які завдала Україні та її громадянам росія. Цю резолюцію було ухвалено одностайно у Страсбурзі під час зимової сесії ПАРЄ.
У документі детально описано те, якими функціями має бути наділений майбутній спецтрибунал. Його юрисдикція стосуватиметься агресії, яку росія почала проти України з лютого 2014 року, і «ролі й співучасті лідерів білорусі в загарбницькій війні проти України». У статуті спецтрибуналу «потрібно чітко зазначити, що принцип особистого імунітету не діятиме щодо державних посадових осіб і функціональний імунітет за жодних обставин не буде застосовано до злочину агресії». На переконання членів ПАРЄ, те, що людина обіймає посаду глави держави, члена уряду чи парламенту, «не звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності за злочин агресії й не може бути підставою для пом’якшення вироку».
Майбутній спецтрибунал доповнюватиме діяльність та юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) і не обмежуватиме та не втручатиметься в його діяльність з розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та можливого геноциду, скоєних під час російської агресії в Україні, йдеться в резолюції. ПАРЄ пропонує обрати штаб-квартирою спецтрибуналу Гаагу, щоб забезпечити його взаємодоповнюваність і співпрацю з МКС. Фінансові та людські ресурси для ефективної роботи спецтрибуналу мають надати держави та міжнародні організації, які підтримують його створення.
Дебати, які відбулися перед голосуванням за цю резолюцію, були, певно, одними з найемоційніших в історії
ПАРЄ. До участі в них запросили очільницю правозахисної організації «Центр громадянських свобод», лауреатку Нобелівської премії миру 2022 року Олександру Матвійчук. За її словами, правозахисники в Україні задокументували майже 31 тисячу воєнних злочинів, провели сотні інтерв’ю з людьми, які пережили російський полон і нелюдські тортури. «І я щоразу питаю себе: для кого ми це все документуємо?» — сказала правозахисниця, наголосивши, що люди, які пережили пекло, втратили близьких, чиє життя зруйновано, хочуть відновити свою довіру у справедливість.
Олександра Матвійчук закликала створити спецтрибунал «для путіна, лукашенка» та всіх причетних до злочину агресії й висловила думку, що РЄ має взяти на себе в цьому процесі провідну роль.
«Путін не боїться НАТО, а боїться самої ідеї свободи», — заявила правозахисниця, нагадавши, що «росія десятиріччями скоювала злочини» в Чечні, Грузії, Молдові, Україні, бо знала, що вона безкарна.
Саме безкарність за воєнні злочини стає заохоченням до скоєння нових злочинів, констатувала лідерка групи соціалістів ісландська депутатка Сунна Еварсдотір. Вона разом із групою колег з ПАРЄ торік улітку відвідала Бучу, Ірпінь та Бородянку, де на власні очі побачила, що стратегія росіян — зумисно та масовано атакувати цивільні об’єкти. Вона закликала підтримати резолюцію, бо це шлях до справедливості.
«Чимало моїх колег питали мене в кулуарах, як життя в Україні. Покажу вам, як прокинулись українці цього ранку», — почав виступ український депутат від групи консерваторів Олексій Гончаренко. Він ввімкнув у сесійні залі оповіщувальний сигнал сирени повітряної тривоги, оскільки вранці 26 січня на всій території України її було оголошено. Він погодився з попередніми промовцями із приводу того, що «нам потрібен новий Нюрнберг проти нових нацистів», зазначивши, що для початку їх треба перемогти.
«Ми не можемо здобути мир без зброї», — заявив депутат, зазначивши, що Україна вдячна європейським партнерам за рішення надати танки, проте їх треба не 12 і не 30, а значно більше.
Ми в Google+