Національно-патріотичному вихованню української молоді на державному рівні потрібно приділяти більше уваги. Про це під час експертної зустрічі на тему «Допризовна підготовка і військово-патріотичне виховання дітей та молоді», яка відбулася в Кабміні, заявив заступник міністра молоді та спорту Сергій Митрофанський.

«Сьогодні багато говоримо про економіку, ціни на нафту, курс гривні й не замислюємося, яке покоління хочемо бачити завтра», — сказав він. На його думку, нині не можна навіть говорити про відродження національно-патріотичного виховання, бо «відроджувати нічого, адже належного патріотичного виховання в незалежній Україні не вели останні двадцять років. «З вини попередніх урядів у деяких регіонах боялися сказати вголос слово «Україна», тому й сталося, що люди там так і не зрозуміли, з ким вони — з Україною чи з Росією і взяли в руки зброю», — наголосив фахівець. Саме тому виникла гостра необхідність у розробленні загальнодержавної позиції з національно-патріотичного виховання, яка враховувала б точку зору всіх міністерств, відомств, експертів, громадських організацій. Це має бути справді спільна державна «позиція на роки, яка діяла б незалежно від зміни урядів».

Сергій Митрофанський повідомив, що вже розроблено концепцію допризовної підготовки й військово-патріотичного виховання молоді, яка перебуває на стадії громадських слухань, «існує велика ймовірність, що її буде ухвалено до кінця року».

Як зазначали експерти, присутні на зустрічі, нова концепція ∂рунтуватиметься на сучасних нормах і стандартах євроатлантичного простору, які є  гуманними і в яких людське життя вважається головною цінністю. Сергій Митрофанський також вважає, що до Дня захисника України Президент має підписати Стратегію національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

Учасники зустрічі в Києві мали змогу поспілкуватися з колегами з інших міст у режимі телемосту. Представники Харкова й Дніпропетровська зауважили: головною проблемою того, що більшість дітей і молоді не охоплено національно-патріотичним вихованням, є нестача належного фінансування, матеріально-технічного забезпечення і підготовлених інструкторів. Зі Львова, де система такого виховання успішно функціонує на обласному рівні, запропонували активніше залучати досвід областей, а найвдаліші патріотичні заходи виводити на загальнодержавний рівень.