Доповідь про дотримання прав людини в окупованому Росією Криму оприлюднив на офіційному сайті ООН Генеральний секретар цієї організації Антоніу Гутерреш. Він назвав численні порушення Росії і закликав Москву надати доступ моніторинговим місіям ООН на територію півострова.

У дев’яти розділах документа йдеться про громадянські права: на громадянство, справедливе судочинство, на життя, свободу та безпеку, на фізичну й моральну гідність, права ув’язнених, свободу думки та совісті, свободу самовираження, мирних зібрань, права на культурну й національну ідентичність і традиції. Два розділи присвячено економічним, соціальним та культурним правам, зокрема на навчання рідною мовою й права власності.

В кожному розділі наведено численні випадки грубого порушення Росією прав і свобод кримчан, порушення міжнародного гуманітарного права. «Я закликаю уряд Російської Федерації забезпечити належний і безперешкодний доступ міжнародних моніторингових місій з прав людини та неурядових правозахисних організацій до Криму, відповідно до резолюцій Генеральної асамблеї 71/205, 72/190 та 73/263, забезпечити безперешкодну свободу пересування між Кримом та іншими частинами України», — цитує Укрінформ висновки доповіді.

Вона містить і заклик виконувати зобов’язання згідно з міжнародним правом щодо прав людини в Криму, а також поважати зобов’язання, які накладає на РФ міжнародне гуманітарне право. «Не менш важливо гарантувати ефективне розслідування всіх звинувачень у негідному ставленні, катуваннях, викраденні людей у Криму, забезпечити права на самовираження, мирне зібрання та об’єднання, свободу думки, совісті та віросповідання — для будь-якої особи чи групи осіб у Криму, без жодної дискримінації за будь-яким принципом», — наголошує посадовець.

Гутерреш з-поміж іншого закликає скасувати обмеження щодо кримськотатарського народу, включно зі скасуванням заборони Меджлісу. Він вимагає надати право на навчання українською мовою. Йдеться й про припинення примусового набору жителів Криму до російської армії та відновлення прав власності всіх колишніх власників, які втратили їх через «націоналізацію» та вилучення власності.

Згадано в доповіді й про зобов’язання України із забезпечення безперешкодного пересування між Кримом та іншими частинами України. Не зовсім зрозуміла претензія, адже, якби не окупація Криму, все мало б міжнародний статус-кво. Тож усі питання слід адресувати саме російській стороні. Загалом деякі аспекти документа вражають якоюсь наївністю, незнанням ситуації чи просто вірою в те, що окупанти нарешті отямляться й почнуть виконувати норми міжнародного права. Що, приміром, можна сказати про заклик до України сприяти спрощенню процедури реєстрації народжень і смертей для її громадян в окупованому Криму? Хто може сказати, як реалізувати це на практиці? І невже всі проблеми на півострові виникли з вини нашої сторони?

Втішає те, що це лише перша спеціальна доповідь Генерального секретаря ООН на цю тему. Зобов’язання підготувати такий документ було включене українською делегацією до однієї з «кримських» резолюцій Генеральної асамблеї ООН, ухвалених у грудні 2018 року.

Відділ новин
«
Урядового кур’єра»