Днями в Гарвардському університеті — найдавнішому чинному вищому навчальному закладі США відбулася 27-ма церемонія вручення Шнобелівської премії. Названу також Антинобелівською, її присуджують за найсумнівніші, абсурдні й, на перший погляд, даремні наукові досягнення. Проте винаходи, що спершу викликають лише усмішку, згодом змушують замислитися. Можливо, в цьому і полягає народна любов до пародії на найпрестижнішу міжнародну наукову відзнаку.
А додумалися цьогоріч ось до чого. Лауреатом у галузі фізики став французький вчений Марк Антуан Фардін з дослідженням «Про реологію кішок». У ньому зазначено, що коти можуть вважатися як твердим тілом, так і рідиною, оскільки вирізняються вмінням набувати форми посудини, в якій лежать. Науковець також довів, що дорослі коти «розтікаються» швидше за кошенят.
У галузі економіки переможцями визнано двох австралійців, які досліджували зв’язок між успіхом в азартних іграх і обіймами з крокодилом. Дослідники Меттью Рокловф і Ненсі Грір провели експеримент, у якому взяли участь 62 чоловіки і 41 жінка. Вони мали робити ставки в ігрових автоматах. Перед цим частині добровольців давали потримати метрового крокодила. Вони відчули сильні негативні емоції і в підсумку робили маленькі ставки. А ось ставки тих, хто не мусив тримати крокодила, навпаки, були вищими, ніж у контрольної групи.
Шнобелівську премію миру здобула група дослідників, яка довела, що гра на дудці австралійських аборигенів діджериду допомагає впоратися з апное і хропінням. Для дослідження вони спостерігали за 25 добровольцями протягом чотирьох місяців. Люди грали на діджериду по 5—6 днів на тиждень по 25 хвилин і у спальнях стало тихіше.
Лауреатами з анатомії стали британські вчені з роботою «Чому в старих людей великі вуха». Доведена і швидкість росту вух людини — 0,2 мм щорічно.
А Шнобелівську премію з психології отримала група вчених за те, що довела: багато однакових близнюків не можуть розпізнати себе візуально. Їхнє дослідження називається «Це я чи мій близнюк? Відсутність переваг самопізнання в ідентичних близнят».
Премію в галузі гідродинаміки присудили корейцеві Хан Джі Вону, який досліджував тему кави, точніше, як її ліпше донести, щоб не розхлюпати. Розмірковуючи на цю тему, науковець дійшов висновку: напій менше коливається, якщо його нести задом наперед. Практичне застосування цього відкриття, напевне, незабаром побачимо в усіх кав’ярнях.
До речі, кожен лауреат отримав традиційну нагороду — 10 трильйонів зімбабвійських доларів. А промова нагороджених мала тривати не більш як хвилину, після цього восьмирічна дівчинка казала: «Будь ласка, годі. Мені нудно».
Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+