Для людини вміння розрізняти обличчя вкрай важливе – без цього наше соціальне життя піде шкереберть. І наш мозок приділяє дуже багато уваги саме обличчю: коли в нашому полі зору з'являється чиєсь обличчя, зорові ділянки в мозку активуються набагато сильніше, ніж без обличчя. У людей навіть є особлива ділянка в корі півкуль мозку, яка відповідає за розпізнавання облич.

А ось у собак, мабуть, все зовсім не так. Дослідники з Будапештського університету розміщали собак у апарат для функціональної магнітно-резонансної томографії (собаки були навчені сидіти нерухомо) і показували їм двосекундні відео з людьми та іншими собаками. При цьому на відео були або обличчя людини або голова собаки, або людська чи собача потилиця. Томографічний апарат реєстрував активність собачого мозку. І, як то кажуть в Journal of Neuroscience, собачий мозок особливої різниці між людською потилицею або людським обличчям не бачив. Тобто у відповідь на побачене обличчя і на потилицю мозок собак активувався у рівній мірі. Притому на людей  собачий мозок реагував активніше, ніж на інших собак.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»