Щороку перед початком опалювального періоду столичні комунальники традиційно рапортують про ремонт теплових та водопровідних комунікацій, однак так само традиційно без аварій сезон не минає. Вочевидь, кажуть комунальники, грошей на все не вистачає, а латання старих дірок бажаного ефекту не дає. Єдине, в чому кияни бачать стабільне зростання, — в сумах до сплати за житлово-комунальні послуги. Проте столичне керівництво обіцяє, що заходи з модернізації мереж, які нині впроваджують, відобразяться і на тарифах за комунальні послуги, отже сподіватимемося, і на цифрах у платіжках.

За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, цього року в столиці вперше за багато років тривають масштабні роботи на об’єктах міського теплоенергетичного комплексу. Замінюють на попередньо ізольовані мережі ділянку магістральних мереж діаметром 800 міліметрів на проспекті Соборності. А на ТЕЦ №6 встановили новітнє обладнання, яке забезпечить економію газу.

«Поступово нарощуємо обсяги ремонту та модернізації тепломереж, обладнання ключових об’єктів ЖКГ. Цього року на сміттєспалювальному заводі «Енергія» модернізуємо котлоагрегат №2 із заміною електрофільтра. У планах і модернізація котла №1. Уперше в Україні встановлюємо на ТЕЦ конденсаційний економайзер такої значної потужності. Це устаткування, що здійснює так звану утилізацію димових газів, які утворюються під час роботи станції. У підсумку отримуємо додаткове тепло, ККД котлів і досягаємо  економічнішої роботи ТЕЦ», — зауважив Петро Пантелеєв.

Як повідомила прес-служба КМДА, завдяки цим заходам можна буде  знизити витрати, які впливають на вартість тарифу на тепло для киян. «Наполягаємо на тому, щоб законодавство змінювати в напрямі більш прозорого та орієнтованого на зниження затрат тарифоутворення. Це сприятиме тому, що підприємства будуть зацікавлені економити і застосовувати ощадливіші технології та обладнання», — зауважив заступник голови КМДА.

Про впровадження заходів з енергоефективності рапортує і Київводоканал. Його прес-служба повідомила, що цьогоріч з урахуванням енергозбереження модернізовано кілька насосних станцій, що дасть змогу додатково заощаджувати понад 10,7 млн кВт·год за рік.

Заходами з енергозбереження мали б перейматися не тільки столична влада і комунальники, а й самі кияни. А вони, як свідчить статистика, особливою активністю не вирізняються. У недавно оприлюднених Мінрегіоном результатах моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів за січень — червень 2017 року вміщено і підсумки укладання кредитних договорів у межах механізмів підтримки заходів з енерго­ефективності в житловому секторі за рахунок коштів держбюджету, зокрема зі співфінансуванням з місцевих бюджетів. Так ось, у моніторинговій таблиці Київ на останньому місці. Лише 0,13% домогосподарств узяли кредити на утеплення будинків. Це, до речі, на рівні минулого року, тоді як у всіх інших регіонах відсотковий показник більший ніж у Києві й відносно 2016-го.

Тож можна було б закинути киянам інертність. Тим більше, що, як кажуть, хто не встиг, той запізнився. Бо нині, наприклад, мешканцям будинків, які об’єдналися в ОСББ, взяти кредит буде складно, якщо навіть захочуть. «На жаль, у цьому році вкотре «теплі» кредити призупинено через брак коштів — цього разу для ОСББ. Чи будуть — не відомо», — зауважила координатор житлово-комунальних програм Громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

 Вочевидь, перед початком цього опалювального сезону енергоощадливість лежить переважно на плечах комунальників. Однак як їхні зусилля відобразяться у платіжках киян, побачимо.

Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»