Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства подало у бюджетній резолюції на 2018 рік 1,8 млрд грн на фінансування Фонду енергоефективності та програму «теплих кредитів». Ще 3 млрд грн на цю потребу готовий виділити Євросоюз.

Як розповів віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко в інтерв’ю одному з вітчизняних інформаційних агентств, на сьогодні найдоречнішим є підхід зі створення залежності виділених бюджетних коштів на енергоефективність від розміру субсидій або ВВП. «Наприклад, стаття у Бюджетному кодексі передбачатиме 1% від ВВП або до 5—10% від обсягу субсидій, які слід спрямувати на енергоефективність. Що більше зростають витрати на фінансування субсидій, то більше потрібно інвестувати в енергоефективність. Сподіваюся, при розгляді проекту закону про Держбюджет на 2018 рік ми розв’яжемо питання стабільного фінансування», — наголосив Геннадій Зубко.

Він також пояснив, що в рамках запуску Фонду енергоефективності Мінрегіон має домовленість із ЄС. Згідно з нею, в кожному обласному центрі створюватимуться консультаційні центри з енергоефективності. «Їхнє основне завдання — давати рекомендації і правильні технічні рішення для впровадження комплексної термомодернізації будинку», — додав віце-прем’єр.

Не менш важливим завданням є перетворення субсидій із витрат на інвестиції. У цьому аспекті Геннадій Зубко наголосив: «Монетизація субсидій, зокрема зекономленого залишку, перетворює їх на інвестиції. Не маємо права безперервно витрачати сотні мільярдів щороку. Ми повинні визначити певний період, впродовж якого держава надаватиме підтримку для людей. Але ці кошти мають мотивувати людей до заощадження і впровадження енергоефективних заходів. Споживачам треба дати інструмент і показати, що ощадливість дає змогу компенсувати здійснені енергоефективні заходи. Відчутна економія з’являється після встановлення індивідуального теплового пункту, яка сягає 25%. А після повної термомодернізації — це вже 50—60%».