Хоч літня спека вже не перший день нам дошкуляє, та сонце котиться, як кажуть у народі, до Різдва, а не до Великодня. Отже, не за горами холоди, а з ними — й початок опалювального сезону з новими, істотно вищими тарифами на тепло. Щоб вони не дошкуляли українцям, уряд запровадив програми, покликані значно зменшити навантаження на гаманці споживачів. Для людей з низькими доходами діє спрощена система субсидій. А для решти працюють кредитні програми покращення енергоефективності будівель. Якщо люди утеплять свої помешкання, то менше платитимуть за опалення.

Так у жовтні минулого року запустили проект кредитування населення щодо заміни газових котлів на електричні чи твердопаливні, за яким держава відшкодовує позичальникам до 20% тіла кредиту. А весною запрацювала програма надання кредитів на утеплення. Держава приватним домогосподарствам чи ОСББ відшкодовує 30—40% тіла кредиту. Як зауважив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук у четвер на брифінгу в Кабінеті Міністрів, обидві програми втілюють з наростаючими темпами. Передбачена загальна сума державної допомоги за цими програмами на нинішній рік — 500 мільйонів гривень. Нею скористалося вже майже 17 тисяч індивідуальних та колективних позичальників. «Тут і велика заслуга уряду, і підвищення свідомості громадян, оскільки ми разом почали відчувати необхідність зменшення використання енергоносіїв», — зауважив Сергій Савчук.

Однак досі такі кредити були не всім по кишені. Наприклад, людям із низькими доходами їх не потягнути. За словами Сергія Савчука, середній позичальник «теплих» коштів отримує дохід 3400 гривень. Середній платіж за кредитом — 500 гривень. Банки намагаються надавати кредит так, щоб місячний платіж не перевищував 15% місячного доходу позичальника. А середньомісячний дохід субсидіанта — 1375 гривень. Тому віддавати з них 500 гривень досить обтяжливо. Для таких людей платіжна межа — не більше 200 гривень. Аби «теплі» кредити стали доступними і для отримувачів субсидій, відшкодування тіла кредиту потрібно підняти до 70%. Що й зробив уряд своєю постановою,  ухваленою 12 серпня.

«Тепер можна як на котли, так і для ОСББ на утеплення відшкодувати ці 70%, — зазначив голова Держенергоефективності. — Ми впевнені, що це пришвидшить отримання кредитів, адже тут ми вирішуємо відразу кілька питань».

Наприклад, щоб ОСББ на своїх зборах прийняло рішення про отримання кредиту на утеплення, за це має проголосувати більшість членів об’єднання співвласників. Чимало мешканців багатоповерхівок мають і можливість, і бажання отримати таку позику. Але нерідко справу гальмують сусіди — отримувачі субсидій, які не мають ані можливості сплачувати позичку, ані стимулу до утеплення свого будинку, оскільки вони все одно субсидії одержують. А з ухваленням цієї постанови уряд дає об’єднанням співвласників додатковий аргумент на користь утеплення.

Сергій Савчук пояснив, як це відбуватиметься на практиці. «Наприклад, щодо заміни газового котла на негазовий. Якщо середній кредит для придбання негазового котла становитиме 17 тисяч гривень, то відшкодування 70% тіла кредиту — майже 12 тисяч гривень. А якщо говорити про придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів на утеплення будинку, то середній розмір такого кредиту, за даними Ощадбанку, становить майже 20 тисяч гривень на одну квартиру або домогосподарство. 70% відшкодування тіла кредиту — це майже 14 тисяч гривень.

Отже, лави охочих утеплити свої помешкання незабаром можуть поповнитися і отримувачами субсидій. А відтак — можна сподіватися, що більше будинків перестануть взимку гріти вулицю.