Володимир КОЛЮБАКІН,
«Урядовий кур’єр»

Останнім часом особливо дається взнаки негативний чинник, який стримує нарощування обсягів вітчизняної молочної продукції та стимулює її імпорт. Дефіцит якісної молочної сировини, посилений нестачею якісних кормів через посуху, спонукає українські переробні підприємства до нарощування закупівельних цін. А це, своєю чергою, робить нашу молочну продукцію не конкурентоспроможною за кордоном.

Мало того: через зростання закупівельних цін переробники молока мусять тиснути на торговельні мережі, аби ті збільшували роздрібні ціни – інакше молокопереробна галузь опиняється у збитках. Зате у закордонних молочарів якісної сировини вдосталь, тож ціна на їхню продукцію, навіть з урахуванням вартості перевезення та вітчизняних торгових «закруток» виходить нижчою за нашу.

Певна річ, торгівлі за таких умов імпортувати молочну продукцію виходить вигідніше, ніж виробляти власну. Тож лише за жовтень імпорт продукції з незбираного молока зріс на 11%, а порівняно із жовтнем минулого року – вдвічі, повідомляє ресурс «Інфагро». Натомість триває скорочення українського молочного експорту –– у жовтні з України експортували 1,4 тисячі тонн молокопродуктів, що на третину менше, ніж у жовтні торік.

Основними завойовниками українського ринку є польські молочарі, на п’яти їм наступають білоруси. Хоча до якості білоруської молочної продукції є певні зауваження, але на частину покупців досі діє магія «радянських стандартів якості». Деякі білоруські виробники навіть вдаються до не надто чесних прийомів –– наприклад, у них там є молочарське підприємство «Мілкавіта» –– явно проглядається надія на те, що хтось переплутає з польською «Млєковітою».

Єдине, що наразі стримує польських молочарів від повного завоювання українського ринку, ––це девальвація гривні із загрозою ще більшої девальвації у перспективі. Натомість білорусів це не надто засмучує, бо у них та сама проблема.