Бізнес давно чекає дерегуляції процедур та спрощення контролю в портах. Адже кожна година простою судна — це втрата десятків тисяч доларів. Нарешті Кабмін прислухався до  побажань трейдерів, ухвалив і опублікував постанови з дерегуляції у морських портах.

«Спрощення процедур у портах, що вводяться цими постановами згідно з євронормами, за прогнозами експертів, заощаджуватиме бізнесу понад 5 мільярдів гривень на рік. Ще 4 мільярди економії даватиме дерегуляція у сфері контролю вантажів», — розповів заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков під час брифінгу в клубі Кабміну. Крім того, на його думку, новації зменшать  корупційні ризики та збільшить на 15—20% пропускну здатність портів.

Спрощення процедур оформлення суден і вантажів заощаджуватиме бізнесу понад 9 мільярдів гривень на рік. Фото Володимира ЗAЇКИ

Раніше оформлення вантажів у портах тривало 15 годин, а то й кілька діб, тепер процедура триватиме до години, пообіцяв заступник міністра.  Адже діятиме документальний контроль вантажів і перевірку здійснюватимуть у виняткових випадках.

Скасовано формальності з проходження комісії під час переходу з одного порту в інший у межах України. Введено поняття «мовчазної згоди», за яким надають час службам на здійснення перевірки. Якщо вони цього не зробили, то перевірка вважається пройденою, пояснив Юрій Васьков.

До переліку нововведень, які впроваджує міністерство, увійшло також забезпечення рівного права доступу портових операторів до інфраструктури шляхом запровадження фіксованих єдиних тарифів. Спрощення процедури забезпечення паспортних глибин у портах дасть результат: зменшення витрат на логістику та підвищення інвестпривабливості морських портів. Скасовано й фінансову гарантію доставки вантажу внутрішніми водними шляхами, що сприятиме розвитку річкових перевезень. За словами Юрія Васькова, попри те, що вже чимало процедур спрощено, деякі норми ще потребують удосконалення і дерегуляції на рівні законів.

Після брифінгу під час прямої телефонної лінії  Кабміну запитання посипались з усієї України. Найбільше дзвінків пролунало з Одеси. Одеситів насамперед цікавила доля державних стивідорних компаній, Карантинного молу Одеського порту та катерів, які раніше ходили як громадський транспорт між Одесою, Іллічівськом і Южним.

За словами заступника міністра, на ринку працює до 45 великих стивідорних компаній, з них 13 — державних. Це майже 30% ринку. На жаль, державні працюють не так ефективно, як хотілося б. Тому Мінінфраструктури розробило законопроект, що дасть змогу залучити інвестиції в них. Зокрема розглядають можливість віддати порт Южний інвесторам у концесію як пілотний проект і частину портів — у приватну власність. Рішення з першого питання має прийняти Фонд держмайна і віддати проект на доопрацювання компанії «Делойт». Остання порахує, яка форма інвестування вигідніша  — концесія, приватизація чи самостійне оперування. Щодо кожного підприємства рішення слід приймати окремо, переконаний Юрій Васьков.

Щодо перевезень пасажирів катерами, то, за словами заступника міністра, нині це не вигідно. Він каже, що порти Одеса, Іллічівськ, Южний готові надати свою інфраструктуру, причали, щоб ці напрямки обслуговувати, але жоден оператор (а це приватні компанії) не бачить ринку та попиту.