У Києві триває VІІ Всеукраїнська бієнале історичного жанру, яку організували Міністерство культури та Національна спілка художників. Майже 300 творів митців з усіх регіонів країни відтворюють найзначніші події й постаті нашої історії.

«Тривала боротьба» від Катерини Перепелиці. Фото надане автором

Експозицію, розгорнуту у столичному Будинку художника, присвячено Революції гідності, нинішній війні й усім визвольним змаганням нашого народу. Але експонують і твори, які відображають події та образи діячів нашої історії від найдавніших часів.

Спеціально для виставки підготували нові твори і відомі майстри, і студенти Київської та Харківської академій мистецтв. Юні митці переймаються долею рідного народу. Найпомітніше це в монументальних дипломних роботах.

Представлено також твори незабутніх Валентина Задорожного, Миколи Стороженка та Олекандра Івахненка, які величезну частку творчості присвятили історичній тематиці.

Безпосередні учасники Революції гідності Марина Соченко, Василь Корчинський, Устим Федько, Катерина Ткаченко майстерно втілили в художніх образах недавні події, які вже стали частиною нашої історії.

Неможливо пройти повз твори, що увічнюють пам’ять Героїв Небесної Сотні та воїнів-захисників Вітчизни.

Уперше на виставці представлено розділ плаката, що гостро й водночас узагальнено передає трагічну сутність сьогодення.

На відкритті виставки перший заступник міністра культури Ігор Ліховий зазначив, що йому «приємно бачити митців зі Львова, Черкас, навіть з українських етнічних земель із Польщі. Це свідчить про те, що ми єдині».

Заступник міністра культури Ростислав Карандєєв додав: «Так, ми відчуваємо єдність українських художників-патріотів, бачимо різноманітність жанрів, складність кольорових гам, усе багатство напрямів сучасного мистецтва».

Художник Олександр Мельник, автор ідеї та куратор виставки, зауважив: «Я на виставку готував одну роботу, а дав три. Мене вразили так, що бракує слів, фотографії, на яких цвіт нації, наші молоді хлопці — обгорілі. Але потім вирішив додати два портрети. Це люди, які здійснили самоспалення, — Василь Макух (1968 року на Хрещатику на знак протесту проти колоніального становища України (хто пам’ятає про цю подію?) та Олекса Гірник (1978 року в Каневі біля пам’ятника Шевченкові на знак протесту проти русифікації). Такі виставки нагадують про тих, хто жертвував собою заради України». 

Світлана СОКОЛОВА
для «Урядового кур’єра»