Серед наземних тварин, які подорожують на великі відстані, чемпіоном довгий час вважали північних оленів. У статті в Scientific Reports йдеться, що якщо брати відстань, так би мовити, між пунктом відправлення та пунктом призначення, то щорічні міграції північних оленів дійсно виявляться найдовшими – деякі стада проходять понад 1200 км туди і назад між літніми та зимовими пасовищами.

Однак якщо порахувати, скільки звір проходить у сумі протягом року, то на першому місці опиняться вовки. У тій же статті йдеться про одного вовка-самця з Монголії, який за рік пройшов 7 247 км. Ці кілометри не були спеціальною сезонною міграцією – вовк просто бродив у пошуках їжі.

Доросла самка сірого вовка (без цуценят) з центральної Аляски пройшла 5 630 км на рік і полювала на карібу. Дорослий самець, у якого в зграї полювали на лосів (Alces alces) подолав 5 554 км на рік. Сірі вовки з східно-центральної Аляски проходили однакові, але трохи менші відстані: молода самка сірого вовка (без цуценят) подорожувала 5 116 км на рік, вона полювала на карібу в зимові місяці. Вовк з цього ж району після затримання виявився на території Юкону, в Канаді, він подолав відстань 4 686 км. Вовки, які переважно полювали на лосів у цьому регіоні, подорожували менше (максимум 3 131 км на рік), ніж вовки, які полювали переважно на карібу.

Загалом хижакам доводиться багато ходити, щоб знайти здобич, так що можна було очікувати, що хтось із хижих ссавців врешті-решт поб'є рекорд копитних.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»