За часів раннього Середньовіччя в Європі замість паперу в якості матеріалу для письма використовувався пергамент – особливим чином вироблену шкіру тварин. Через складність виготовлення і дорожнечу пергаменту була поширена практика, коли в уже написаних рукописах стирали старий текст, і по «очищеному» пергаменту писали більш актуальні тексти. Такі рукописи називають палімпсестами.
Незважаючи на те, що середньовічні майстри досить наполегливо зіскоблювали старі рукописи, за допомогою сучасних технологій можна частково, а то й повністю відновити первинний текст. Один з найвідоміших палімпсестів – це Закінфський Кодекс. Таку назву отримало Євангеліє від Луки, записане на грецькій мові імовірно в VI-VIII столітті. У XII столітті манускрипт спробували зішкребти і поверх нього записали більш сучасні на той час тексти для богослужінь. Інтерес до Закінфського Кодексу полягає в тому, що крім самого тексту Євангелія, він містить коментарі – уривки ранніх християнських писань, більшість з яких не збереглися або відомі тільки в більш пізніх перекладах.
У 2018 році фахівці Інституту текстознавство і електронного редагування Бірмінгемського університету разом зі співробітниками бібліотеки Кембріджського університету почали створювати цифровий варіант Закінфського Кодексу. Завдяки мультиспектральному зображенню і сучасним методам візуалізації вдалося відтворити початковий текст Кодексу разом з унікальними коментарями. Цього року копітка робота була закінчена, а цифровий архів всіх листів стародавнього манускрипту тепер доступний усім бажаючим на сайті бібліотеки Кембріджського університету.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+