В Індійському океані дослідники з австралійського Університету Нового Південного Уельсу виявили нову популяцію вимираючих синіх китів.

«Ми виявили нову групу карликових синіх китів посеред Індійського океану. Ми не знаємо, скільки китів у цій групі, але підозрюємо, що їх багато, через величезну кількість звуків, які ми чуємо», – розповіла старший автор дослідження, професор Трейсі Роджерс.

Австралійські вчені відзначають, що змогли виявити цю популяцію завдяки даним Організації договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ОДВЗЯВ).

У океанографічних дослідженнях цієї організації вчені виявили «пісні» китів – дуже сильний звуковий сигнал, який можна почути на відстані до 500 км.

Ці «пісні» не були зареєстровані раніше, що дає вченим підстави вважати, що в Індійському океані з'явилася нова популяція синіх китів.

ДОВІДКА «УК»

Сині кити – дивовижні створіння, вони величезні, але при цьому абсолютно нешкідливі. Істинний масштаб цих гігантів уявити собі дуже складно навіть за фотографіями – поки ви не побачите їх наживо, вам навряд чи вдасться відчути велич цих створінь.

Сезонна міграція китів – дивовижне видовище, що привертає чимало туристів у деякі країни Океанії.

21 цікавий факт про синіх китів

1. Синій кит – найбільша тварина, яка будь-коли жила на Землі. Для порівняння, одним Із найбільших відомих динозаврів мезозойської ери був аргентинозавр, який, за оцінками вчених, важив до 90 тонн, що можна порівняти з середнім синім китом.

2. Синій кит або смугач блакитний (Balaenoptera musculus) — вид ссавців з родини Смугачеві (Balaenopteridae), підряду китовидих, або «вусатих китів» (Mysticeti).

3. Довжина синіх китів може досягати 33,3, а вага – до 181 тонни.

4. Синій кит має дійсно глобальне поширення, зустрічаючись у всіх океанах, крім Арктики, і закритих морів. Але, незважаючи на це, вони є одними з найрідкісніших китів, Їх чисельність знаходиться в діапазоні від 10 000 до 25 000 особин.

5. Найбільші популяції зустрічаються в південній півкулі, північній частині Тихого океану і північній частині Атлантичного океану.

6. Синій кит має середню тривалість життя від 80 до 90 років.

7. Серце синього кита розміром з автомобіль, воно прокачує за один раз 9 тонн крові через масивне тіло синього кита. Аорта синього кита (основна кровоносна судина) досить велика для того, щоб людина вільно могла пролізти через неї.

8. Язик синього кита важить майже три тонни.

9. Повністю розкритий рот досить великий, щоб вміщати до 90 тонн їжі і води.

10. У роті кита є ряд пластин, які допомагають йому фільтрувати своє основне джерело їжі – планктон з води.

11. Сині кити – витончені плавці, що мандрують океаном із швидкістю понад 8 км/год, і можуть досягти швидкості понад 40 км/год. При годуванні самки сповільнюються до швидкості 5 кілометрів на годину.

12. Ці тварини можуть знаходитися під водою до години, але їх занурення зазвичай триває від 10 до 20 хвилин.

13. Вмісткість легенів становить 5000 літрів.

14. Повітря, що вдихає кит, під час занурення нагрівається та насичується вологою в легенях цього гіганта. Саме тому, коли кит видихає повітря, воно, зіштовхуючись з більш холодним, утворює стовп конденсованої пари – так званий фонтан висота якого інколи досягає 12 метрів.

15. Самки розмножуються лише один раз на три роки, а вагітність триває 11-12 місяців. Самки зазвичай мають лише одне дитинча.

16. Новонароджений синій кит має вагу майже 2700 кг, а в довжину досягає 8 метрів.

17. В день такий малюк може випивати до 500 літрів материнського молока, і тільки через 6 місяців самка буде відучувати його від грудей.

18. За перший рік життя молодий кит набирає по 90 кг ваги щодня.

19. Сині кити є одними з найгучніших тварин на планеті, спілкуючись один з одним за допомогою імпульсів низької частоти. Вважається, що в хороших умовах блакитні кити можуть чути один одного на відстані до 1600 км.

20. Інтенсивне полювання в 1900-х роках привезло їх до межі вимирання. Загинули сотні тисяч китів. В ті часи китовий жир широко використовувався у масляних лампах, а також для виробництва мила та маргарину.

21. Полювання на синіх китів було заборонене лише у 1966 році.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»