ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ. Чому громадська участь у місцевому самоврядуванні залишається незначною?
 

Центральна влада, хоч би якою освіченою та вправною вона була, не в змозі охопити всі питання великого народу. Коли така влада намагається лише своїми силами створити та привести в дію безкінечну множину різних суспільних механізмів, вона змушена буде або задовольнитися геть неповними результатами, або її зусилля будуть просто марні.

Ці слова відомого французького вченого-державника Токвіля можна перенести і на рівень самоврядування, органам якого після чергових виборів вітчизняні громади делегують повноваження управляти значною часткою суспільного життя. Так-от, згодом з’ясовується, що інтереси двох мікрорайонів міськрада враховує, натомість жителі віддаленої від центру околиці даремно намагаються донести до депутатів потребу збудувати там, приміром, нову школу чи відкрити амбулаторію сімейної медицини.

Надто потреба самоорганізації існує в сільських малонаселених громадах, а вони теж хочуть брати участь у спільних проектах, мають право на врахування їхнього інтересу під час складання соціально-економічних регіональних планів.

Унормувати такі відносини між широкою громадськістю, органами місцевого самоврядування та структурами виконавчої влади має новий закон «Про органи самоорганізації населення», проект якого нині обговорюють. Про це зокрема йшлося на «круглому столі», який днями провела в столиці Українська асоціація районних та обласних рад.

За словами очільника асоціації, голови Харківської обласної ради Сергія Чернова, гострота проблеми полягає в необхідності удосконалити нормативно-правове забезпечення діяльності органів самоорганізації населення відповідно до нових реалій (попередній закон був ухвалений понад 10 років тому).

Так, мається на увазі  впровадження одноосібної форми самоорганізації у громадах, де немає рад. Таким органам пропонують надати право здійснювати господарську діяльність. Треба також чітко визначити їхні законодавчі повноваження, статус керівників, а також запровадити договірний механізм взаємодії органів самоорганізації з органами місцевого самоврядування тощо.

Актуальними залишаються питання нормативного закріплення правової природи органів самоорганізації як структур громадської самодіяльності населення, утворених за територіальною ознакою.

Нині Українська асоціація районних та обласних рад спільно з іншими асоціаціями органів місцевого самоврядування доопрацьовує згаданий вище законопроект Мінрегіонбуду, після чого його внесуть на розгляд Кабінету Міністрів.