РЕФОРМИ

Президент України вимагає зміни принципів у регулюванні ринку комунальних послуг, враховуючи особливості кожної з областей

 

Президент Віктор Янукович переконаний, що економічний розвиток країни без промислового зростання окремих територій є неможливим. Таку позицію він висловив у ході засідання Ради Регіонів. Поряд із загальними питаннями регіональної політики є конкретні, дуже чутливі й болючі. Це насамперед питання тарифної політики у сфері надання комунальних послуг.

Президент нагадав, що згідно із законодавством, повноваження щодо затвердження тарифів на комунальні послуги покладено на органи місцевого самоврядування та державний колегіальний орган з регулювання ринку комунальних послуг. Водночас такі важливі повноваження передбачають і високу відповідальність за результати тарифної політики.

"Вимагаю від уряду і місцевої влади зваженої та справедливої політики у цій сфері. Тому прошу уряд терміново проаналізувати реалізацію Закону "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" та вжити невідкладних заходів для повноцінної реалізації повноважень регулятора у сфері житлово-комунального господарства. Ситуація, яка зараз існує, - неприпустима", - наголосив Президент.

Областям потрібні гроші

До переліку реформаторських пріоритетів на 2011 рік Віктор Янукович запропонував віднести реформу моделі управління регіональним розвитком. Серед ключових напрямків її об'єднання - внутрішня інтеграція та соціально-економічне зростання на основі тісної взаємодії регіонів.

Глава держави наголосив, що європейська інтеграція - це стратегічна мета зовнішньої політики держави. Вирівнювання регіонального розвитку є вимогою європейської моделі розвитку держави. Тож учасники засідання приділили увагу новій системі управління регіональним розвитком в умовах ринкової економіки та інвестиційній привабливості територій. "Фактично мова про нову регіональну політику, що покликана поєднати завдання економічної реформи і модернізації країни із завданнями розвитку регіонів. Безперечно, розвиток регіонів повинен бути забезпечений фінансово. Завдання фінансового посилення регіонів вже знайшло своє відображення і в новій редакції Бюджетного кодексу, і в Податковому кодексі України", - зазначив Віктор Янукович.

Він наполіг на тому, щоб фінансування стратегічних проектів регіонального розвитку і міжрегіональної співпраці здійснювалось через окремий фонд - Державний фонд регіонального розвитку. У Європейському Союзі існує схожа установа - Європейський фонд регіонального розвитку, який насамперед фінансує покращення інфраструктури в периферійних регіонах Європи, інвестує у створення нових робочих місць в інноваційних галузях. Тож новостворений фонд в Україні набуде схожих функцій, а його діяльність врегулює окремий спеціальний закон України.

Слід також врахувати найкращі інструменти посилення регіонального розвитку, напрацьовані в країнах ЄС. Відповідне доручення отримали міністр фінансів Федір Ярошенко та Прем'єр-міністр Микола Азаров. Перш за все йдеться про регіональні і міжрегіональні кластери, індустріальні парки. Наступний напрямок - формування комплексних проектів покращення інфраструктури регіонів і підтримки економічного розвитку, починаючи від будівництва доріг і закінчуючи бухгалтерською і правовою допомогою новим проектам. Та акцент Віктор Янукович зробив на формуванні міжрегіональної співпраці на основі відповідних угод. Це дасть змогу розвивати міжрегіональні ринки, біржі, територіальні корпорації. У цьому контексті він запропонував уряду прийняти невідкладні рішення, які усунуть бар'єри для співпраці України з європейськими організаціями, фондами та інституціями, що опікуються політикою та фінансовою підтримкою регіонального розвитку. За умови поєднання наукового, освітнього, промислового, маркетингового, транспортного потенціалу можна буде будувати ефективну систему кооперації, яка надасть якісний поштовх для розвитку територій та формування в перспективі нових інтегрованих економічних макрорегіонів в Україні.

Потрібно враховувати особливості кожної з областей. "Як свідчить досвід європейських країн, провідну роль у створенні міжрегіональних кластерів та "точок зростання" можуть відігравати кілька потужних високотехнологічних підприємств у регіоні, які формують весь виробничий і маркетинговий ланцюг. До того ж сучасний менеджмент формують і підприємства-лідери. Висновок очевидний: необхідно підтримувати людей з лідерськими якостями і сучасними підходами до економіки. Цей менеджерський капітал відіграє вирішальну роль у впровадженні регіональних стратегій розвитку", - вважає Президент. Ефективна регіональна політика зводитиметься виключно до підтримки окремих областей. А держава у першу чергу повинна поновити вплив на загальні макрорегіональні пропорції, повідомляє прес-служба Президента.

Головне - кооперація

"Хочу особливо наголосити: налагодження міжрегіональної співпраці та кооперації я розглядаю як економічний вимір політики загальнонаціональної консолідації та єднання. Це передбачає активізацію всього спектра відносин між регіонами - у сфері економічного, торговельного, фінансово-інвестиційного, науково-технічного, інформаційного, культурного співробітництва. Регіони мають посилювати взаємодію та взаємодоповнювати один одного. Ми маємо розвивати внутрішній ринок. До речі, як засвідчила світова економічна криза, наш внутрішній ринок має надзвичайно високий потенціал", - сказав Віктор Янукович. Він запропонував регулярно проводити форуми міжрегіонального економічного співробітництва у складі областей з високим рівнем взаємозалежності та зв'язків раз на рік, аби напрацьовувати моделі міжрегіональної та міжгалузевої взаємодії.

Регіональна політика має і зовнішній вимір. У цьому контексті Президент підкреслив: потрібно і далі розвивати практику "єврорегіонів" та програм транскордонного співробітництва, таких, як "Польща - Білорусь - Україна", "Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна". Згідно з першою програмою вже напрацьовано 21 конкретний проект. Наприклад, між Любліном, Жешувом, Львовом і Ужгородом діє проект запобігання природним катастрофам. Між Яворівським районом і Лубачовським повітом - проект із розвитку відновлювальних джерел енергії.

Інвестиційна реформа складається з радикального покращення інвестиційного клімату, формування системи якісних інвестиційних проектів, підготовлених за міжнародними стандартами, створенням низки нових інструментів -Українського банку розвитку, фондового ринку, механізму підтримки експортних операцій, механізму реалізації державно-приватного партнерства, фонду фінансування проектної документації.

Проектний принцип планування розвитку територій повинен принести практичні результати вже через кілька місяців. А Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами потрібно визначити 2-3 пілотні області для відпрацювання моделей комплексного економічного розвитку. Глава держави вимагатиме широкого використання механізму державно-приватного партнерства на основі нещодавно прийнятого закону.