У столичній галереї «Дукат» — експозиція Владислава Шерешевського «Як я провів літо». Він киянин з родини лікарів. Народився 1964 року, малює з чотирьох. Закінчив художній інститут. Займався сценографією. Провів понад 50 персональних виставок. Його твори зберігають у музеях України та Німеччини і, звісно, завдяки колекціонерам вони розійшлися світом. Художник має двох синів і плекає дитячість у собі, бо вважає, що так можна бути безпосереднім у сприйнятті людей і явищ. Його приваблює статична щаслива людина. Але, напевно, щоб не зурочили, портрет «щасливого» має відлякувати. Отакий жанрово-емоційний вибрик.
Шерешевський знаний за художніми трансформаціями світових шедеврів Тулуз-Лотрека, ван Гога, Рембрандта й інших брендових імен. Найбільш затребуваною стала його робота «Вова Путін в школі», картину та її копію за привабливими цінами купили до Німеччини.
На виставці в картинах з алюзіями класичних творів він відтворює сучасний контекст, насичує їх актуальним змістом, наприклад, «Даная» за комп’ютером. А назва — «Українська правда». Або «Припливли», де проглядається авторський коментар стосовно анексії Криму. До речі, на виставці я зустрів художника з Криму. Він розповів про розчарування в «руськом мірє» тих, хто кликав «Вову Путіна», про спротив кримчан носінням української символіки і використанням мови, про засилля маргінесу в Криму, про те, що їхні «руські» художники бажають вийти на українські виставкові площі.
А зустрічав відвідувачів автопортрет «Життя минає, а Слава лишається». Художник розчиняє свої страхи і жахи в чорному гуморі живопису. І як такий усміхнений, привітний оптиміст створює кричущі версії доволі добродушних створінь: песиків, кішечок та різних «скотиняк»? На виставці багато портретів у властивій йому манері: Пушкін, Гоголь, Шевченко. Є і своєрідний сакральний живопис, геть не канонічний.
Колеги вважають його живопис «актуальним міським фольклором». Такий собі філософський стьоб. Художник Матвій Вайсберг порівняв його гумор з гоголівським і провів аналогію його живопису з високим «до» в музиці.
Виставка «Як я провів літо» налічує 34 картини. Я запитав художника з яскравим парадоксальним мисленням: чим же літо таке пам’ятне для нього? «Я працював у мальовничих місцинах Сумщини, Черкащини. Давно так не розслаблявся, тому створив багато робіт. І немало з них вийшло моментально». Глядачі можуть їх оцінити до 30 жовтня.
Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»