У Владислава Шерешевського все фірмове: і стиль, і гумор, і ставлення до життя. Фото Володимира ЗAЇКИ

У столичній галереї  «Дукат» —  експозиція Владислава  Шерешевського «Як я провів літо». Він киянин з родини лікарів. Народився 1964 року, малює з чотирьох. Закінчив художній інститут. Займався сценографією. Провів  понад 50 персональних виставок. Його твори зберігають у музеях України та Німеччини і, звісно, завдяки колекціонерам вони  розійшлися світом. Художник має двох синів і  плекає дитячість у собі, бо вважає, що так можна бути безпосереднім у сприйнятті людей і явищ. Його приваблює статична щаслива людина. Але, напевно, щоб не зурочили, портрет «щасливого» має відлякувати. Отакий жанрово-емоційний вибрик.

Шерешевський знаний за художніми трансформаціями світових шедеврів Тулуз-Лотрека, ван Гога, Рембрандта й інших брендових імен. Найбільш затребуваною стала його робота «Вова Путін в школі», картину та її копію за привабливими цінами купили до Німеччини.

На виставці в картинах з алюзіями класичних творів він відтворює сучасний контекст, насичує їх актуальним змістом, наприклад, «Даная» за комп’ютером. А назва — «Українська правда». Або «Припливли», де проглядається авторський коментар стосовно анексії Криму. До речі, на виставці я зустрів художника з Криму. Він розповів про розчарування в «руськом мірє» тих, хто кликав «Вову Путіна», про  спротив кримчан носінням української символіки і використанням мови, про засилля маргінесу в Криму, про те, що їхні «руські» художники бажають вийти на українські виставкові площі.

А зустрічав відвідувачів автопортрет «Життя минає, а Слава лишається». Художник розчиняє свої страхи і жахи в чорному гуморі живопису. І як такий усміхнений, привітний оптиміст створює   кричущі версії доволі добродушних створінь: песиків, кішечок та різних «скотиняк»? На виставці багато портретів у властивій йому манері: Пушкін, Гоголь, Шевченко.  Є і своєрідний сакральний живопис, геть не канонічний.

Фото надане автором

Колеги вважають його живопис «актуальним міським фольклором». Такий собі філософський стьоб. Художник Матвій Вайсберг порівняв його гумор з гоголівським і провів аналогію його живопису з  високим «до» в музиці.

Виставка «Як я провів літо»   налічує 34 картини. Я запитав художника з яскравим парадоксальним мисленням: чим же літо таке пам’ятне для нього? «Я працював у мальовничих місцинах Сумщини, Черкащини. Давно так не  розслаблявся, тому створив багато робіт. І немало з них вийшло моментально». Глядачі можуть їх оцінити до 30 жовтня. 

Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»