Корупція вже не настільки, як раніше, заважає міжнародній безпековій допомозі для України. Західних партнерів більше дратує поганий менеджмент в українських Збройних силах і надмірна завіса секретності в оборонній сфері. Про це йшлося під час прес-конференції з нагоди представлення дослідження «Міжнародна допомога у галузі безпеки. Як удосконалити систему», підготовленого Незалежним антикорупційним комітетом з питань оборони (НАКО) й Transparency International.

Генерал-полковник Британської армії екс-командир Об’єднаного корпусу швидкого реагування НАТО Тімоті Еванс, який взяв участь у прес-конференції, заявив, що міжнародну співпрацю України в галузі безпеки найбільше ускладнює брак прозорості в оборонному секторі. Він переконаний, що попри війну та безпекові виклики, Україна не повинна «ховатися за завісою секретності. Прозорість необхідна для того, щоб міжнародні партнери розуміли, які ваші стратегічні плани в оборонній сфері, якого саме устаткування ви потребуєте, а яке, можливо, виробляють підприємства самої України», — сказав Тімоті Еванс.

За словами співавтора дослідження аналітика Артема Давиденка, з 2014 року США, Канада та Велика Британія були й залишаються найбільшими донорами України у сфері безпеки, надаючи Києву оборонне обладнання, техніку, тренінги й спеціальні програми для військових. Згідно з даними дослідження, на 2017 рік Сполучені Штати надали Україні 658 мільйонів доларів, між 2014 і 2016 роком сума, на яку Канада надала українській армії нелетального воєнного обладнання й технічної допомоги, становила 11,8 мільйона доларів. Велика Британія у 2015-му надала Збройним силам України зимової амуніції на мільйон фунтів стерлінгів.

Автори дослідження стверджують, що за останні два роки «корупційні ризики у сфері розподілу та моніторингу безпекової допомоги зменшилися. Ми побачили, що корупція відійшла на другий план, а більшою стала проблема поганого менеджменту», — сказала під час прес-конференції член НАКО Севгіль Мусаєва. Тому в рекомендаціях дослідження йдеться про те, що в Україні слід створити єдину чітку систему планування військової допомоги, яка гарантувала б, «що запити на допомогу формуються на чітко визначених потребах». А також міститься порада внести поправки до закону про державну таємницю.

Британський генерал-полковник вважає, що Україна має ухвалити стандарти НАТО щодо державних закупівель у сфері оборони, а також відкрити для донорів і громадськості інформацію про державне оборонне замовлення. На його думку, формуючи запити на міжнародну допомогу у сфері безпеки, українська влада повинна «консультуватися з командирами на фронті, що саме їм потрібно».

У березні 2017 року, до слова, Президент Петро Порошенко підписав указ про затвердження державної програми розвитку Збройних сил до 2020 року, текст якої становить державну таємницю. Коментуючи стратегію розвитку Збройних сил країни, Тімоті Еванс зауважив, що 2020-й «близький, тож треба дивитися далі», принаймні на 15—20 років наперед. «Ваші аналітики мають визначити, які потенційні загрози можуть очікувати на Україну в майбутньому. Лише тоді уряд може зробити належне замовлення своїм оборонним підприємствам і поінформувати іноземних партнерів, чого саме бракуватиме Україні», — вважає експерт.