Люк Айкінс вистрибнув з літака на висоті 7,6 кілометра. Парашута у нього з собою не було. У повітрі швидкість екстремала досягала майже 200 кілометрів на годину, а пульс – 148 ударів за хвилину. У першій фазі польоту Люка супроводжували три парашутиста з камерами і запасом кисню. Через дві хвилини вільного падіння скайдайвер приземлився на сітку розміром 30 на 30 метрів, натягнуту на висоті двадцяти поверхового будинку.

Підготовка до трюку тривала півтора року. У конструкції для приземлення використали спеціальне кріплення, яке послабило натяг сітки на момент дотику.

Щоб Люк під час польоту міг бачити місце приземлення, з боків від сітки встановили чотири потужних прожектори. Біле світло означало, що він рухається в правильному напрямку, Червоне сигналізувало, що потрібно негайно міняти курс.